За останні десятиліття кількість випадків онкологічних захворювань помітно збільшилась і, за оцінками вчених, до 2040 року кількість щорічних нових випадків онкологічних захворювань зросте на 47% і досягне 28,4 млн.
«Рак став другою головною причиною смертей у світі. На першому місці – серцево-судинні захворювання», — зазначає представник ВООЗ Андре Ільбаві.
Але останнім часом наука зробила великий крок уперед – як щодо ранньої діагностики, так і методів інноваційної терапії. Фахівці ВООЗ наголошують, що рання діагностика відіграє ключову роль у лікуванні раку. Саме через відсутність якісної діагностики та лікування на ранніх стадіях захворювання у країнах з низьким та середнім рівнем доходів показники смертності від раку значно вищі, ніж у багатих країнах. Сьогодні фахівці також зазначають, що кількість людей, які вижили через п’ять років після того, як їм поставили діагноз, також зростає.
Однією з перешкод до ефективного лікування, принаймні якщо говорити за Україну, є прихильність до звичних методик, які значно поступаються іншим. Показовим прикладом є мікрографічна хірургія Моса. Методика була розроблена американським хірургом Фредеріком Едвардом Мосом ще у 1930-х роках. Пізніше вона була вдосконалена Перрі Робінсом у 1970-х роках. Нині цей метод називають хірургією за Мосом. На сьогоднішній день він демонструє найменший ризик рецидиву — 1-3% при лікуванні раку шкіри, який в інших випадках становить 18-34 %. Проте в Україні мікрографічна хірургія Моса з’явилася зовсім недавно.
Докладніше про хірургію за методом Мосу, а також про нові технології в діагностиці онкології шкіри нам розповів Руслан Миколайович Салинко – лікар-онкохірург, засновник Центру Амбулаторної Хірургії.
Руслан Миколайович вже у 9 класі прийняв рішення стати лікарем після того, як потрапив на практику до лікарні у місті Козятин Вінницької області. Батькам не вдалося відмовити сина від вибору професії і Руслан Салинко вступив до медучилища, а потім на медичний факультет Сумського державного університету (нині медінститут СумДУ). Був головним лікарем ЦПМСД Біляївського району Одеської області та низки приватних медичних центрів. Нещодавно заснував свою приватну практику у Центрі Амбулаторної Хірургії. Є членом Міжнародного товариства дерматоскопії ( nternational Dermoscopy Society), Американського товариства хірургії Моос (The American Society for Mohs Surgery), сертифікований член Українського товариства пластичних хірургив USAPS.
Останні три роки Руслан Миколайович активно практикує хірургію за Мосом.
— Руслане Миколайовичу, наскільки часто зустрічається рак шкіри у порівнянні з іншими онкологічними захворюваннями?
– Він досить поширений. Наприклад, якщо ми візьмемо всю онкопатологію, то рак шкіри посідає друге-третє місце після молочної залози на Одещині. Регіон у нас сонячний, а сонце – один із основних факторів, що призводить до раку шкіри. Наприклад, Австралія – світовий лідер у кількості пацієнтів із раком шкіри, оскільки у цьому регіоні інтенсивне сонце. І, як вже доведено, це пов’язано з наявністю озонових дір над континентом – атмосфера планети просто не захищає від ультрафіолетових променів. Тому ми зараз активно працюємо з населенням, щоб люди були онконасторожені з приводу своїх утворень, а також дотримувалися сонцезахисту: не перебували довго на сонці, закривали шкіру одягом, та використовували сонцезахисний крем із показником SPF не менше 70.
— Як давно метод хірургії за Мосом практикується в Україні?
— Відносно недавно. Це пов’язано, перш за все, з тим, що у нас інша школа онкопатології шкіри, яка і зараз залишається превалюючою. Мос хірургія – хірургія, яку ми зараз впроваджуємо на Одещині, вже давно в Австралії та Америці є рутинною хірургією, яку виконують дерматологи-хірурги. У практиці ми дотримуємось міжнародних протоколів діагностики та лікування раку шкіри, у яких все чітко розписано, і головне те, що вони мають велику доказову базу. Протоколи оновлюються щороку з урахуванням нових даних, отриманих під час роботи з пацієнтами. В Америці практика набагато більша – мосхірургія впроваджена у них із 1940-х і вона покривається страховкою.
Я, до речі, буквально нещодавно подав запит до Національної служби здоров’я України на вступ до лав позаштатних спеціалістів із впровадження мос хірургії до програми медичних гараній, щоб у майбутньому у нас у країні лікування раку шкіри теж покривалося державою в рамках окремого пакету НСЗУ.
— Розкажіть, у чому полягає метод мос хірургії?
— Припустимо, ми маємо справу з утворенням на обличчі. Під місцевою анестезією ми видаляємо утворення із мінімальним захопленням зовні не зміненої шкіри. Невидиме утворення може бути набагато більшим за те, що лікар може діагностувати дерматоскопом. Тому видалена частина віддається гістологу, який оперативно проводить аналіз у той час, поки пацієнт ще лежить на операційному столі. Гістолог каже, чи є у краях на вигляд здорової шкіри залишки пухлини. Про результати каже хірургу. Перш ніж віддати зразок гістологу, його помічають, і хірург чітко знає, де є сліди онкології, і робить повторне висічення за необхідності. Потім процедура повторюється до того часу, поки краї висіченої тканини не будуть «чистими». І буває так, що потрібно зробити 3-5 висічень. Ми починаємо з маленької ранки, а можемо закінчити великим шкірним дефектом.
За такого підходу рецидив становить 1-3%. Якщо ж видалити лише видиме новоутворення без інтраопераційного гістологічного аналізу чистоти країв резекції, рецидив становить 18-34%. На цьому місці через кілька років може з’явитися нове утворення, і великий ризик, що воно пошириться глибше, і вимагатиме вже іншого серйознішого лікування.
Після того, як ми видалили всі утворення, ми переходимо до реконструктивного етапу. На обличчі просто зашити рану не можна, тому що шкіра обличчя, кистів рук, стоп та статевих органів за цими локаціями у дефіциті. Тому ми шукаємо варіант, як закрити віддалений фрагмент, щоб він був естетичним. У випадку з носом, наприклад, буває так, що ми маємо справу з глибоким утворенням і змушені прибирати все крило носа з хрящовою тканиною. Тоді ми беремо невеликий фрагмент хряща з вуха та робимо реконструкцію. Процедура досить непроста: потребує технологічних умов та підготовки персоналу. Але вона дуже цікава та головне – ефективна.
— По суті через те, що у нас зараз превалює післярадянська школа, то підготовка лікаря це виключно його особиста ініціатива?
— Власне так. У нас в Україні не навчають мос хірургії, незважаючи на те, що вона набагато ефективніша. Ми багато працюємо із сімейними лікарями, привертаємо їхню увагу до важливості проведення дерматоскопії. Це важливо тому, що сімейний лікар – перший, хто контактує з пацієнтом, і між ними існує кредит довіри. За табелем оснащення сімейний лікар у нас повинен мати дерматоскоп і володіти методикою дерматоскопії. Але найчастіше цього немає. Тому ми намагаємося донести сімейним лікарям те, що вони теж мають бути онконасторожені до утворень на шкірі та навчати своїх пацієнтів самодіагностиці та огляду своїх близьких. Ми навчаємо їх основам дерматоскопії, щоб вони змогли діагностувати щось підозріле і що важливо – на ранній стадії. Тому що, якщо ми виявляємо рак на пізній стадії, то питання мос хірургії йде на другий план і первинно — це метастази і поразки внутрішніх органів. Виживання таких пацієнтів, особливо з меланомою, вкрай низьке. При виявленні пізньої стадії меланоми смертність досить висока. При виявленні раку шкіри на ранній стадії та висіченні утворення пацієнт вважається здоровим та не потребує дороговартностного лікування.
По суті, гістолог дає нам відповідь на три питання: перше – це верифікація пухлини; друге – чистоту країв; третє – глибина проростання утворення. Якщо меланома проникає у глибину до 0.8 мм – це поверхнева меланома і після висічення лікування вважається закінченим. Якщо глибина поразки більша, то за протоколом далі робиться біопсія сторожового лімфовузла. Якщо цікаво, теж можу докладніше про це розповісти.
— Так звичайно
— Існує багато методик, як це зробити. Одна із сучасних — Indocyanine Green (ICG) Lymphography технологія. Це флуоресцентна лімфографія. Нині в Україні вона теж стрімко розвивається. Ми обколюємо утворення спеціальною речовиною — індоціанін зелений. Через 15-20 хвилин ця речовина накопичується у сторожовому лімфовузлі. Так ми і можемо його виявити – завдяки зеленому індоціаніну ми побачимо лімфовузол, що світиться. Раніше до застосування цієї методики важко було точно виявити саме сторожовий лімфовузол, бралися всі найближчі лімфовузли та їх відправляли на гістологію. Якщо у сторожовому лімфовузлі є утворення, то пацієнт вже спрямовується на променеву терапію або хіміотерапію.
На хвилиночку, за даними американського менеджменту меланоми, виявлення, біопсія, видалення та реконструкція шкіри після видалення меланоми на ранньому етапі коштує 2 тисячі доларів. А лікування запущених випадків меланоми – 500 тисяч доларів. І при виявленні та лікуванні на ранньому етапі виживання 100%, а на пізньому – занадто низькі відсотки. Ось чому важлива онконастороженість, профілактика онкозахворювань і сонцезахист. Ми і життя таким чином людині врятуємо та здешевимо лікування. Зрозуміло, що у нашій країні йдеться про інші суми, проте суми значні. Буквально нещодавно було оголошення про збирання коштів городянину, оскільки на щоденне лікування йде 100 тисяч гривень – при запущеній стадії. А потрапив би цей пацієнт мені чи колегам рік тому, коли меланома була поверхневою, таких наслідків можна було б уникнути.
До того ж методи діагностики зараз вже є досить ефективні. Наприклад, є система сканування всього тіла, яка підключається до штучного інтелекту і він підказує про ймовірність злоякісних утворень. Людина може мати 200-300 родимок на тілі, і лікар не зможе ефективно оцінити кожне утворення за допомогою дерматоскопа – після огляду п’ятого утворення око вже замилюється. А такі скринінгові системи дають оцінку кожного уторвення за шкалою на ступінь підозрілості – є жовта, зелена та червона зони. Це дозволяє виявити з безлічі утворень підозрілі, та відстежувати динаміку змін. Тож ще раз наголошую про важність діагностики і рекомендую вашим читачам пройти перевірку якщо є утворення на тілі які викликають у вас підозру, бо потім вже може бути пізно.
✒️Підписуйтеся на наш Telegram канал «Гранит науки»
✒️Читайте нас на Яндекс Дзен
📩У нас є сторінка на Facebook та Вконтакте
📩Журнал «Гранит Науки» в Тeletype
📩Відправити статтю [email protected]
📩Написати редактору [email protected]
Поделиться ссылкой:
Больше на Granite of science
Subscribe to get the latest posts sent to your email.
