До вашої уваги інтерв’ю з Віктором Єгоровим, у якому він поділився своїми глобальними планами та масштабними ідеями, спрямованими на формування нового ставлення до науки в Україні, та розповів про розвиток робототехніки у країні.
Статтю можна прочитати російською
Віктор Богданович Єгоров – доктор технічних наук, професор кафедри автоматизації технологічних процесів та робототехнічних систем ОНТУ (Одеса), засновник лабораторії робототехніки MiRONAFT FabLab та співзасновник групи компаній MATAS Robotics .
– Вікторе Богдановичу, для вас, як вченого, і як засновника інноваційного бізнесу як пройшов 2023 рік?
– Минулий рік для нас був більш-менш успішним. В умовах війни цінності сильно змінюються, тому ми з командою оцінюємо той факт, що ми і наші сім’ї цілі, а справа, наша, як і раніше, працює – все це вже успіх. Знаєте, насправді, я завжди перебуваю у певному дисонансі. Тому що коли я оцінюю короткий період часу, наприклад, тиждень чи місяць, то мені майже завжди бачиться повний крах – здається, що все розвалюється і нічого не виходить; але якщо я озираюся на більш тривалий період часу, то бачу прогрес. За два роки війни наші обороти продовжили зростати. Ми звичайно видозмінюємось. MATAS Robotics – це група компаній та деякі наші проекти всередині неї довелося закрити, чи поставити на паузу. Але при цьому з’явилися додаткові напрямки, додаткові нові виклики. Безумовно, зростаємо ми не так швидко, як до війни, коли ми набирали по 40 -50% на рік; зараз ми збільшуємо потужності приблизно на 15% на рік. Тому, незважаючи на сучасні реалії, нам вдається розвиватися. Ми будуємо нові глобальні плани, як про соціальну відповідальність, так і про внесок у розвиток науки та інновацій в Україні.
– Знаю, що у минулому році ви почали працювати над абсолютно новим проектом. Чи можете розповісти про нього?
– Йдеться про один із глобальних проектів, і це один із наших планів на цей рік, – відкриття великого національного центру робототехніки. Немає ні точної локації, ні назви, але є твереза впевненість у своїх силах та абсолютна впевненість у необхідності такого в Україні. FabLab MiRONAFT абсолютно дивовижна, як на мене, структура. Незважаючи на безліч проблем, лабораторія, як інноваційний центр прототипування та сприяння стартап культурі, вже ось як 10 років впевнено розвивається. Вона зосереджена на розвитку науки серед молоді. Якщо для дорослих вчених, як я припускаю, основне завдання – це створення комфортних умов для того, щоб вони могли спокійно працювати і працювати на своїй ниві, то у разі FabLab MiRONAFT – завдання зовсім інше – і тут нам потрібно якимось чином надихнути молодь займатися наукою. Це зовсім інший підхід, тому що молодь здебільшого дуже критично мислить і не приймає слів на віру, тому весь час потрібно знаходити докази та аргументи на користь вибору шляху науки, і нам це вдається. Ми багато часу завжди приділяємо, саме профорієнтації, щоб більше молодих та талановитих людей залучити до робототехніки, та намагаємось зруйнувати розхожі стереотипи: що бути вченим – це нудно, чи, що у науковців мало грошей і заробляють вони лише викладанням. Безперечно, такі вчені теж є. Але все-таки, якщо ти професіонал своєї справи, то дуже затребуваний на ринку, на ринку робототехніки – 100%.
Екскурсія для школярів у Mironaft Fablab
Минулого року нам прийшла ідея – спільними зусиллями з нашими партнерами, яких розкривати ми поки що не маємо права, створити Центр науки, який ми плануємо відкрити у Києві. Це буде центр наукового профілю, але дещо не тривіальний – він більше буде спрямований на взаємодію з молоддю. Багато подібних центрів є у Європі. Нещодавно я повернувся із Варшави, де відвідав дуже крутий проект – центр «Коперник». Але більшість таких центрів створені більше для розваги з деяким елементом науки. Ми же хочемо зробити навпаки, щоб елемент науки був первинним, але щоб дітям та молодим людям було у ньому цікаво. Оскільки наш основний профіль – робототехніка, то лейтмотивом всього центру стане робототехніка. В умовах війни, коли не зрозуміло, що буде через тиждень, продовжувати системно дивитися вперед вкрай важко. Адже, безумовно, користь від такого центру не буде виявлена у перші місяці, і навіть у перший рік після відкриття, йдеться про внесок у майбутні покоління , ні більше, ні менше. Це те, що може дуже сильно, системно та кардинально змінити соціум, змінити молодь України. Я так бачу, що перші видимі результати роботи центру будуть лише через 2-3 роки.
– Звучить дуже здорово! Розкажіть докладніше, як буде влаштований центр?
– У ньому буде велика виставкова зона, конференц-хол для проведення масових заходів, та близько 18 лабораторій абсолютно різного профілю: астрофізика, геофізика, кліматологія, мінералогія, антропоморфна робототехніка, штучний інтелект тощо. Буде досить широкий пул різних напрямів, щоб максимально залучити молодь займатися наукою та спонукати їх до того, щоб присвятити цьому все життя. Ми хочемо донести головну тезу, що наука – це не точка призначення, це не фінальний пункт. Наука – це стиль життя . Можна бути бізнесменом і займатися наукою, можна бути політиком і займатися наукою, можливо бути будь-ким і займатися наукою. І таке життя буде набагато більш осмисленим, насиченішим і цікавішим, ніж якщо бути тільки бізнесменом, чи тільки політиком. Це ідея, у яку ми з командою дуже віримо. Це наш глобальний план. Зараз цьому проекту я приділяю практично весь свій час та ресурси.
– Чудова теза. Така філософія у молодих людей справді може сильно вплинути на суспільство.
– Ми віримо, що створення такого Центру якісно змінить ставлення нашого суспільства до науки. Тому що багато хто думає, що вся наука за кордоном, і мовляв, яка у нас в Україні може бути наука? Насправді дуже багато крутих речей робляться саме в Україні, але через певні проблеми є постійний відтік кадрів за кордон. Зрештою, про розробки українців ми дізнаємося вже як про закордонні розробки. За кордоном вони реєструють компанії, там знаходять інвестиції і там у результаті сплачують податки. Ми віримо, що відкриття Центру може стати перехідним етапом для зміни поточної ситуації.
– Які події за минулий рік можете відзначити?
– Минулого року ми встановили тісні взаємини із Агентством регіонального розвитку Одеської області. Там працюють суперенергійні люди. Мені подобається працювати з людьми, з якими збігаються погляди, і які мають такий самий ритм життя. Ми взяли участь у кількох великих форумах, які були організовані Агентством, де була можливість транслювати основну нашу ідею про кінцеву додану вартість. Ми як країна маємо зробити вектором нашого розвитку інноваційну екосистему та стати, насамперед, експортерами технологій, а не зерна та агропродукції. Так, це дає прибуток, але вже зараз потрібно зміщувати акцент. Ресурси мають залишатися в Україні та піднімати її економіку.
У лабораторії ми зараз активно розвиваємо два нові напрямки, це антропоморфна робототехніка та роботизоване зварювання. Цього року ми плануємо відкрити центр компетенції всередині нашої лабораторії, де працюватимуть спеціалісти з цих напрямків. Ми продовжуємо допомагати у Центрі реабілітації та реконструктивної хірургії, чим дуже пишаємося. Минулого року ми виготовили персональні імпланти для 10 пацієнтів. Нині цей напрямок також активно розвивається, і ми плануємо створити окремий центр, який буде зосереджений на створенні екзо – на зовнішніх імплантах, тобто біонічних протезах рук та ніг. У цьому є колосальна потреба на сьогодні в Україні, і ми хочемо тут бути корисними. До того ж, це повністю лягає на розвиток нашого уявлення про антропоморфну робототехніку, тому що хороша біонічна рука буде корисною не тільки людині, якій вона поверне функціональні здібності; ця рука може бути безпосередньою частиною антропоморфного робота, який може самостійно функціонувати.
Віктор Єгоров із керівником Центру реабілітації та реконструктивної хірургії Василем Анатолійовичем Рибаком, та резидентами лабораторії робототехніки MiRONAFT
Щодо роботизованого зварювання, то ми бачимо реально великий попит на це у промисловості. Цього року для нас стало дивним відкриттям, що Україна є країною з величезною кількістю підприємств, зосереджених на кінцевій металообробці. Практично кожен третій запит, який до нас приходить, так чи інакше, орієнтований на зварювання. Тому ми хочемо розвивати цей напрямок. Вже закупили багато специфічного обладнання, і співпрацюємо з експериментальним заводом «Патон» – одним із провідних українських виробників зварювального обладнання та матеріалів, чим дуже пишаємось.
Ще важливою подією минулого року було проведення великого заходу – фестивалю 3D друку RepRaUA. Спільно з Асоціацією мейкерів України ми зібрали загалом близько 60 профільних компаній з усієї України. Понад тисячі людей за день відвідали цей захід, і це, знаєте, було завдання «із зірочкою». Незважаючи на те, що з міркувань безпеки ми анонсували його лише за добу до проведення, все пройшло чудово. Ми взяли участь у багатьох виставках, які у 2023 році відновилися, і дедалі більше вони зараз схиляються до військової тематики.
– Ви вже частково відповіли на це питання, але, можливо, щось ще можете додати про плани на майбутнє?
– Можу додати, що плануємо активно розвивати лабораторію FabLab MiRONAFT. Глобальне завдання – це створити цілу екосистему, свого роду техномістечко. Мені не подобається це порівняння, але озвучу його для розуміння: ми хочемо зробити щось на зразок Силіконові долини – з акцентом на робототехніку. Щоб це був центр усіх компетенцій із бізнес-інкубаторами та розвитком молодіжної науки. Саме одне із завдань у новому році – відкриття бізнес-інкубатора.
Також ми плануємо розвиток Федерації робототехніки. Ще минулого року ми провели всю підготовчу роботу для створення Федерації робототехніки України. Все почалося з того, що ми звернули увагу на тривожну тенденцію – в Україні стало з’являтися дуже багато якихось псевдо асоціацій, які так чи інакше пов’язують себе з робототехнікою. Ми виявили вже зареєстрованих чотири таких асоціацій. І чому це для нас тривожно? Справа у тому, що жодного відношення до професійної спільноти робототехніки вони, як правило, не мають. Нікого із провідних представників галузі туди не запрошували. І ми розуміємо, чому такі асоціації виникли – це спроба зараз під час війни заробити на нечесних донатах. Але річ не тільки в цьому. Минулого року була спроба просунути законопроект, спрямований на регулювання галузі робототехніки, і чия це була спроба ніхто з професійної спільноти не знає. І ми не знаємо, чим це може закінчитися, тому що подібні речі небезпечні для індустрії робототехніки, адже якщо комунікація тієї ж законодавчої влади почнеться з людьми, які не мають хоч якоїсь частки ринку, то тут можна очікувати відверто погані сценарії. Ми вирішили, що недооцінювати цей момент ми не маємо права, тому спільно з провідними компаніями робототехніки країни взяли ініціативу на себе і заснували Федерацію. Цього року величезний обсяг роботи буде спрямований на те, щоб виступити вже у рамках цієї Федерації та порушити справді актуальні питання щодо розвитку техніки в Україні.
– Думаю, що це може стати чудовою темою для наступного інтерв’ю.
– Так. Насправді є низка проблем, які об’єктивно заважають розвиватися. І я вважаю, що про це важливо говорити, бо чим швидше ми зможемо вирішити їх на державному рівні, тим швидше країна зможе почати нарощувати силу, зміцнювати економіку та стати зразковою європейською державою.
– Дякую, що змогли приділити час.
_____________________________________________________
✒️Підписуйтеся на наш Telegram-канал та дивіться відео
на каналі у YouTube
✒️Також у нас є сторінка на Facebook
📩Надіслати статтю та написати редактору: [email protected]
