Для вчених України планують зробити грант імені Степана Тимошенко

Такі особистості як Степан Прокопович Тимошенко змінюють світ. З метою створити умови щоб в Україні таких людей ставало дедалі більше, ініціативні підприємці з Сумської області зараз працюють над створенням гранту для вчених-конструкторів. Вони заснували громадське об’єднання «Українська техноперспектива», яка зараз на фінальному етапі процесу реєстрації. Один із ініціаторів проекту – підприємець Олександр Григорович Гончаренко. Тож, йому слово.

Статтю можна прочитати російською

Степан Тимошенко

У нашому місті Ромни у свій час була дуже розвинена промисловість – тут виготовлялася продукція для експорту у 60-70 країн світу. Нажаль, після розвалу СРСР бездарне управління згубило велику кількість промислових потужностей, а кваліфікована робоча сила почала від’їжджати за кордон. Тож серед підприємців Ромни утворилася ініціативна група, яка працює над тим, щоб змінити таке положення справ, і повернути рух нашого міста й області на шлях росту і розвитку. До того ж, у нас все для цього є, і місто дуже вигідно розташоване з точки зору логістики. Сьогодні ми маємо підтримку у нашій роботі від місцевого та обласного керівництва. Значний час ми приділяли, і сьогодні приділяємо, увагу пошуку інвестицій для міста. Ще за часів СРСР Швеція вкладала гроші для відбудови культових споруд міста. З цією країною нас пов’язує спільні історичні події – більше 315 років тому, саме у Ромнах у 1707 року містилась ставка війська гетьмана України Iвана Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, у ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Перед Полтавською битвою Карл XII зимував у нашому місті. Сюди приїжджали посли із антиросійської коаліції майже з усієї Європи. Тож ми зрозуміли, що тими точками дотику, завдяки яким можна укріпити наші зв’язки з Європою виступає історія і культура. У цьому напрямі ми співпрацюємо з Комітетом з питань інтеграції України до ЄС.

Пам’ятний знак на честь перебування у Ромнах гетьмана України Iвана Мазепи і шведського короля Карла XII

Ми хочемо показати всю історичну і культурну цінність нашого міста, області й країни європейцям. Зокрема, у нашому Реальному училищі у Ромнах вчився Степан Прокопович Тимошенко, який згодом емігрував спочатку у Європу, а потім у США. На заході про цю особистість добре знають, а у нас, на Україні, – це людина, чий масштаб і значущість абсолютно недооцінена.

Перш за все, ми хочемо показати і розказати про наших «Кулібіних» – про талановитих конструкторів, самородків (яким був у свій час сам Степан Прокопович), але які  не мають державної підтримки.

Ми пробували це питання порушити на урядовому рівні, але були дуже розчаровані. Уявляється, що за умовами європейської інтеграції у нас існує абсолютне табу щодо сприяння з боку держави власному виробнику. Звісно, коли наші талановиті люди з цим стикаються, то вони опускають руки, або іммігрують. Практично те саме сталося зі Степаном Прокоповичем за часів більшовизму. Зараз народні депутати Сумської області намагаються щось зробити на законодавчому рівні, щоб це змінити, але поки що їм це не вдається. Тому ми вирішили, що гранти можуть нам допомогти витягти наших Кулібіних, Корольових і Тимошенків, бо держава поки що на них уваги не звертає. Тож, для початку ми хочемо зібрати цих людей і почути: що вони хочуть, що вони можуть запропонувати, і які у них є розробки; щоб все це показати майбутнім інвесторам. (Якщо ви – така людина, мої контактні дані вказані наприкінці статті).

Пам’ятна дошка Степану Тимошенко на будівлі колишнього Реального училища (нині школа №2) у місті Ромни

До того ж, так як Степан Прокопович Тимошенко більшу частину життя провів за кордоном, він виховав багато поколінь учнів. Зараз ми шукаємо цих людей, щоб розповісти їм про нашу ідею відродити  пам’ять їх вчителя. Степан Тимошенко був унікальною особистістю. Його наукові праці актуальні і сьогодні, його підручники перекладено багатьма іноземними мовами, вони використовуються для підготовки інженерів-механіків в усьому світі. На мою думку, Степан Прокович Тимошенко – це символ, у якому втілені українці. Бо наші люди – це технологи, механіки, землероби. Але, через те, що у нас фактично не було самостійної держави, українці роз’їхалися по усьому світу і реалізовували себе в інших країнах. Ми багато прославляємо наших поетів і письменників, а конструкторську сферу фактично забули, бо не приділяли їй увагу, яку вона безумовно заслуговує. Наші винахідники зробили великий внесок у світову науку, і я вірю, що вони продовжать це робити. Ми ж зі свого боку можемо створити для них такі умови. Якщо вам відгукнулася наша ініціатива, і ви готові сприяти втіленню нашої мети – у відродженні слави наших винахідників та сприяння розвитку держави через невичерпний потенціал українців, звертайтеся за контактами:+380678005188, Олександр Григорович Гончаренко.

Довідка:

Степан Прокопович Тимошенко – всесвітньо відомий вчений-механік, основоположник теорії міцності матеріалів, теорії пружності та коливань. Один з організаторів і перших академіків Української академії наук (зараз НАНУ). Автор відомої теорії балок. Основоположник школи прикладної механіки у США. Поряд з точним розв’язанням актуальних задач з теорії стійкості тонкостінних пружних систем використовував розроблений ним загальний метод, широко відомий як енергетичний, або як метод Тимошенка. Його фундаментальні розробки з опору матеріалів, прикладної теорії пружності і теорії коливань випереджали свій час і знайшли повне практичне використання у створенні сучасної авіаційно-космічної техніки, інженерних споруд та кораблебудуванні.

_______________________________________________

✒️Підписуйтеся на наш Telegram канал «Гранит науки»

📩У нас є сторінка у Facebook 
📩Журнал «Граніт Науки» у Тeletype
📩Відправити статтю [email protected]
📩Написати редактору [email protected]


Відкрийте більше з Granite of science

Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.

Залишити відповідь

Відкрийте більше з Granite of science

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання