Олексій Федорович нещодавно (21 січня 2023) відсвяткував ювілей – 80 років! Вже більше 30 років він очолює Всеукраїнську громадську організацію «Українська академія наук» (УАН), яку заснував, об’єднавши навколо себе вчених із різних галузей науки.
В інтерв’ю «Граніту науки» Олексій Федорович розповів про нові розробки науковців, а також про майбутні плани..
Статтю можна прочитати російською
Олексій Федорович Оніпко – фізик, доктор технічних наук, Заслужений винахідник України, лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки. Автор численних публікацій та патентів
– Олексію Федоровичу, розкажіть, як пройшов минулий рік для Української академії наук і над чим зараз працюють науковці УАН? Так розумію, що настрій бойовий?
– Так звісно. Він зараз в усіх бойовий, треба воювати і перемагати. Буду відвертим: через війну, більша частина наших інститутів зараз у складному стані ,багато наших співробітники захищають Україну, а жінки виїхали закордон. Тому, зараз деякі напрямки законсервовані, а в окремих,- ведеться робота, але в інших темпах.
Минулий рік науковці УАН здебільшого займалися і продовжують займатися розробками, які необхідні для захисту України. Ми змогли швидко переорієнтуватися для роботи саме у такий період, тож минулий рік УАН працювала у галузі військових технологій, зараз проводимо вдосконалення цілого ряду озброєнь і пристроїв.
Звісно, у боротьбі перемагає та країна, яка володіє новітніми технологіями і методами та сучасною технікою.
Я не можу вам детально розповісти про все те, над чим ми зараз працюємо, але про окремі напрямки можу сказати: це сучасні технології з використанням різноманітних фізичних явищ і техніки різного призначення. Окрім озброєння займаємося технологіями захисту від урази, розробкою спеціальних медичних технологій які використовуються під час військового стану.. Спільно з іншими закладами і підприємствами України розробляються нові асиметричні види оборонної техніки які діють на нових фізичних принципах. Наприклад, спеціальна техніка з особливим випромінюванням для короткочасного виводу зі строю “живої” сили противника без летального наслідку. В іншому виді озброєнь, розроблені плазмові і електромагнітні установки для боротьби з крилатими ракетами і безпілотними апаратами.
На окрему увагу заслуговують роботи у галузі лазерних технологій які здійснюють академік Валерій Семенець та Михайло Неофітний. Серед них система «Антиснайпер» яка дозволяє виявляти у відкритому просторі оптичні прилади (снайперські приціли, об’єктиви камер, прилади нічного бачення, лазерні далекоміри і таке інше). Розроблено лазерний модуль для системи високоточного наведення протитанкових ракет, комплекс розпізнавання та ідентифікації радіовипромінюючих об’єктів різного базування (повітряного, наземного, надводного). Виявлення,супроводу і знищення повітряних об’єктів, у тому числі безпілотних апаратів. Розраховуємо у найближчий час запуск розробок у серійне виробництво для наближення нашої перемоги і встановлення миру в Україні.
– Які саме роботи ведуться за напрямом енергетики? Актуальне зараз питання.
– Ми розробили мобільні сонячні станції. І це не просто СЕС, це – своєрідна система життєзабезпечення, яка, крім енергії, виробляє воду з атмосферного повітря. Це сонячна станція потужністю до 20 кВт, яка дуже легко транспортується (розмішується на автомобільному причепі) і швидко, буквально за одну хвилину, приводиться у робочий стан. Думаю, що такі комплекси, стали б у нагоді для Одеси, під час серйозних проблем із електропостачанням. Вони корисні не тільки при надзвичайних ситуаціях, але і для використання на будівельних майданчиках, фермерських господарствах, у таборах для біженців, або виїзних заходах на відкритій місцевості.
Також ми розробили сонячні трекерні електростанції, які монтуються на зовнішніх сторонах стін багатоповерхових будівель на висоті будь якого поверху. Їх потужність до 3 кВт – це достатньо для безперебійного забезпечення електроенергією квартири, -ви не будете відчувати перебої з постачанням електроенергії. Ворожі енергетичні атаки спонукали нас негайно вирішити питання з електропостачанням, тож ми швидко знайшли таке рішення. Ми встановили розроблену нами електростанцію на стіні будинку академії, тепер не відчуваєм перебоїв в енергопостачанні. Тож зараз готові почати серійний випуск таких електростанцій, шукаємо фінансових партнерів і виробництво, яке зможе їх виробляти.
– До речі, щодо Вашого легендарного «Ротора Оніпко». Помітила, що за останні півроку про нього часто згадували у ЗМІ. Чи виникла зараз більша зацікавленість цим пристроєм – з боку держави, чи може приватних інвесторів?
– Треба відверто сказати, що «Ротор Оніпко» надто складний для виробництва і не зручний для логістики. Тому ми розробили новий зразок, який для виготовлення не потребує складного обладнання. Незважаючи на те, що він дещо поступається за своїми енергетичним характеристикам об’ємному спіральному «Ротору Оніпко», він бюджетніший у виробництві, і стане доступним для масового споживача. Одночасно розроблені більш потужні новітні вітроенергетичні установки, які не мають аналогів у світі. У таких вітроустановках разом з кінетичною енергією вітру використовується ефект приєднаних мас та тепло атмосферного повітря. Проводяться роботи по виготовленню дослідних зразків. Отримані відповідні патенти.
– Звучить дуже цікаво! А говорячи про медичні технології, над якими працюють науковці, це які наприклад?
Членами Української академії наук проводиться значна кількість досліджень і практичних робіт у медико-технічному напрямку. Керівником відділення медико-біологічних наук академіком Павлом Васильовичем Іванчовим розроблені і впроваджені ефективні технології зупинки кровотечі. Ця робота у нинішньому році удостоєна Державної премії в галузі науки і техніки імені Б. Патона.
Під керівництвом академіка М. Чухраєва, спільно із інститутами Національної академії наук, академії медичних наук розроблені технології відновного лікування та медичної реабілітації хворих з соціально-значимими захворюваннями (цукровий діабет, інсульт, постковідний синдром, тривожна депресія). Проводиться психосоматична корекція стану осіб, які перебували в екстремальній ситуації (тимчасово переміщених осіб із зони бойових дій, учасників бойових дій) на основі застосування вітчизняної медичної техніки (власної розробки). Також було виконано розробку проекту створення центрів психосоматичної корекції та лікування стрес залежних захворювань тимчасово переміщених осіб із зони бойових дій на базі мобільних центрів. Ми сертифікували та організували випуск 15 апаратів для оснащення кабінетів фізіотерапії та медичної реабілітації.
Також розроблені технології відновного лікування післяопераційних ран на основі застосування фізіотерапевтичних методів (трансдермальний електрофорез ауто плазми у постійному магнітному полі, магніто-лазерна терапія ран та ранових поверхонь), технології дезінфекції ран та ранових поверхонь на основі застосування гіпербаричної оксигенації пароводяної озоно-місткої суміші, технології лікування болю та больових синдромів, у тому числі – в учасників бойових дій. Спільно із Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка ведуться роботи з розробки технологій відновного лікування бойових ран на основі застосування багатофункціональних лазерних систем «Геліос». Також, нашими науковцями було розроблено високоефективні засоби дезінфекції на основі застосування активованих електрохімічних розчинів.
В академії приділяється велика увага дослідженям у галузі екології. Розроблена інноваційна система утилізації відходів з виробництвом теплової та електричної енергії. Ця розробка має низку переваг, так необхідних сьогодні, зокрема, повна незалежність системи енергопостачання від газу, швидка окупність за рахунок низької вартості експлуатації обладнання, генерації дешевої електроенергії та доходу з утилізації відходів.
Під керівництвом академіка УАН Сергія Олександровича Кузьменко розроблена, та впроваджена лінія виробництва органо-мінеральних добрив “Гумірост” з торфу, бурого вугілля. На цю продукцію розроблені і затверджені ТУ (технічні умови), та сертифікат відповідності. Чекаємо на співпрацю з нашими аграріями.
– Ви сказали, що значна кількість науковців поїхали закордон. Можливо це відкриє нові можливості співпраці з новими партнерами у майбутньому?
– Можливо і так. Наприклад, у нас є відносно молодий Інститут апікультури – бджільництва. А це дуже важливий напрямок, якщо не буде бджіл – не буде життя на планеті. Тож наші науковці які тимчасово виїхали багато працюють на цьому поприщі у Німеччині, і я навіть вже думаю про те, що мабуть буде сенс відкривати філіали вже там, закордоном.
– Загалом які плани в Української академії наук на поточний рік, крім тих, про які ви вже поділилися?
– Плануємо багато змін у діяльності Академії у цьому році. Загалом плануємо відновити повноцінну роботу Академії і черговим кроком буде залучення молодих вчених. Академія сильно «постаріла» за останні роки, тож ми будемо її швидко «омолоджувати». Зараз плануємо встановити інші критерії і вимоги для тих, хто хоче стати членом Академії.
Так як наука – це головна рушійна сила прогресу, необхідно ширше популяризувати науку, залучати до науки молодь, підвищити імідж науковця у суспільстві.
І ми прикладемо до цього максимум зусиль. У нас багато хто звинувачує державу в недостатній увазі до науки, але ж держава-це всі ми, тому сьогодні потрібно перш за все самим організовувати діяльність науковців і не відводити у цьому головну роль державі.
_____________________________________________________
✒️Підписуйтеся на наш Telegram канал “Граніт науки”
📩У нас є сторінка на Facebook
📩Журнал «Граніт Науки» у Тeletype
📩Надіслати статтю [email protected]
📩Написати редактору [email protected]
