Дмитро Твардовський про проект Ukrainian Astronomy Project (UAP)

Дмитро Твардовський український та канадський астроном, студент магістратури університету Альберти (Едмонтон, Канада), керівник проекту Ukrainian Astronomy Project (UAP).

Дмитро зі своєю командою UAP поставив амбітну ціль: повернути астрономії України колишню велич і увійти в ТОП-10 астрономічних країн світу. Про це «Граніт науки» провів бесіду з Дмитром Твардовським.

Цю статтю можна прочитати російскою мовою

– Дмитро, розкажіть трохи про себе. Коли ви захопилися світом космосу?

– Ще з дитинства я захоплювався книжками про космос. У школі брав участь в олімпіадах і конференції Малої академії наук України. Потім вступив до ОНУ ім. І.І. Мечникова на фізичний факультет по спеціальності «астрономія». У 2019 році, коли я був на другому курсі університету, мені випала нагода поїхати по програмі MITACS для студентів у Канаду. Там я побачив, якою може  і має бути астрономія, тому вирішив продовжити навчання тут.

– Однією з причин занепаду університетської онауки у нашій країні часто називають недостатнє фінансування ВНЗ з боку держави. Що ви про це думаєте і який стан справ з фінансуванням у Канаді?

– Я вважаю, що в Україні головна проблема – це не гроші.  Так, вона є, але корінь цієї проблеми лежить значно глибше. Вся справа у ставленні суспільства до вчених, науки і зокрема астрономії. Через те, що суспільство не розуміє, навіщо нам наука і навіщо нам астрономія, то немає і суспільного тиску на державу, щоб підвищити зарплатню професорам і покращити освіту. Безумовно, це не стосується усіх напрямків науки, деякі з них мають суттєвий прогрес за останні десятиліття, але в астрономії ситуація, м’яко кажучи, погана. Тому я вважаю, що питання не стільки у грошах, скільки у відношенні самих вчених до науки і самого українського суспільства у цілому.

У Канаді ситуація відрізняється. Зарплати відносно витрат вищі. Держава дає різноманітні премії та гранти. Тут багато приватних грантів, які часто бувають більші за державні. Можу з впевненістю сказати, шо професори тут більш мотивовані до роботи, а також більш гнучкі, зацікавлені у створенні нових освітніх програм, і внесені змін в освітній процес. А у нас досі використовують підручники, яким по 50-60 років. За цей час… наука вже стала іншою. Консервативність дуже висока…

– Розкажіть про ваш проект Ukrainian Astronomy Project (UAP)

Ідея з’явилася у вересні минулого року. Усе почалося з ініціативи Олексія Голубова. Це провідний науковий співробітник і доцент Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Він почав збирати команду активних астрономів, які бажають і готові покращувати астрономію в Україні. Я багато займався аналітикою з цього питання – слідкував: хто і які роботи у нас публікує. До того ж, у мене багато знайомих астрономів, я знаю яке у нас є обладнання, його технічний стан і так далі. Оскільки я вже 2 роки вчуся та працюю у Канаді, я бачу, чого нам не вистачає до її рівня. Як ви знаєте, у цій країні одна з найбільших українських діаспор (подекуди я тут частіше розмовляю українською, ніж у 2021 році розмовляв в Одесі), і хотілося б зрівняти цей розрив. Треба сказати, що цей розрив достатньо великий. Для розуміння: за кількістю наукових публікацій Україна посідає 37-е місце, а Канада – 7-е. Розрив складає 30 позицій. У Канаді було близько 3000 наукових публікацій з астрономії за 2022 рік, в Україні – порядка 180. І цей спад почався ще у 2012-2023 роках, тобто був ще до війни. Спадає як кількість, так і якість – це серйозна проблема. І це при тому, що у нас в Україні є висококваліфіковані спеціалісти.

Це невелика передісторія. Зараз в нас у команді 11 людей і працюють 5 відділів: науковий, освітній, соціальний, фінансовий, вікіпедійний.

Частина команди UAP: Дарина Проволовська, Микита Білодід, Олена Шубіна, Анастасія Нагурна, Олександра Пишна



– Яка ціль проекту?

– Відновити астрономію в Україні, як науку. І задовільнити потреби більшості астрономів – від студента до академіка.

– Звучить дуже глобально!
– Саме так. Задовільнити потреби – мається на увазі глобально вплинути на стан астрономії, а не виконувати усі побажання усіх науковців. Ми хочемо відновити астрономію у найбільшій країні Європи, у країні, де вона ставиться ледь не на останнє місце, а її населення не розуміє, навіщо вона взагалі потрібна. І це дійсно неймовірно амбітне завдання. Але немає нічого неможливого. І той факт, що Україна, як держава, досі існує є тому підтвердженням. Якщо ми змогли зупинити одну з найбільших армій світу і вже починаємо відбивати свої території, то чому ми не можемо відновити науку у країні? Це можливо. Це не буде просто, це не буде швидко. Але є план, як це зробити. Головне – підтримка суспільства. Без неї нічого не буде.

– Ви кажете, що суспільство не розуміє, навіщо нам астрономія. У вас зараз є шанс відповісти на їх питання «навіщо»?

– Астрономія може забезпечити поповнення бюджету країни і навіть бути для неї «у плюсі». І це привід у неї вкладатися. Цього можна досягти за рахунок податків з наукових грантів (це перспектива 3-5 років) та продажу астрономічних спостережень. Для не-науковців це можливість не тільки насолоджуватися фотографіями космосу, але й самим робити щось корисне. Є багато випадків, коли любителі робили відкриття – цілі планети або навіть планетні системи відкривалися пересічними людьми, які просто подивилися у телескоп. З точки зору науки, для українців це питання національного престижу. Ми дійсно можемо увійти у ТОП-10 астрономічних країн. Це буде не просто, але можливо.

– Продаж спостережень – це що ви маєте на увазі?

– Зараз існує шалений попит на спектроскопічні спостереження. І зараз вони коштують дуже дорого. Наприклад, є обсерваторія у Франції, у ній можна отримати дуже якісні спостереження, але вони коштують 2000 доларів за ніч, а це, грубо кажучи, зарплатня українського астронома за квартал. Черга у цю обсерваторію розписана на місяці наперед. Однак, і рівень обладнання там такий, що Україні до нього ще дуже далеко. Однак, цей ринок існує, спектроскопічні (і не тільки) спостереження дуже затребувані, і таких обсерваторій по світу чимало, тільки у Канаді їх кілька десятків. Це могло б суттєво покращити матеріальне становище українських астрономів.

Великий зенітний телескоп – найбільший у світі рідкодзеркальний телескоп з діаметром дзеркала 6 метрів, що працював з 2003 по 2016 рік. Знаходиться у Канаді, неподалік Ванкувера.

– Повернемося до проекту. Яка робота вже йде?

– Ми реалізовуємо освітні і наукові задачі. Науковий проект пов’язаний із проведенням обчислень з використанням даних космічної обсерваторії TESS. Цей телескоп літає по навколоземній орбіті і знімає небо. Дані може завантажити будь-яка людина. І їх дуже багато – понад 450 тисяч зір і вони високої якості. Ми залучили 11 школярів та студентів, які зараз пишуть наукові роботи з використанням цих даних. Кілька тижнів я навчав їх, як проводити обчислення і як працювати зі спостереженнями. Усього наукова робота триватиме 3,5 місяці. У результаті в нас буде 16-18 якісних статей у рецензованих журналах. Для розуміння: за 4,5 роки з моменту запуску TESS українські вчені провели усього 18 досліджень, причому майже половина з них проведена двома учасниками нашої команди. Загалом з використанням даних TESS було опубліковано понад 4000 наукових робіт, з яких 300 докторських дисертацій.

Телескоп TESS


Для масштабування цієї групи з 11 людей ми зараз записуємо курс лекцій з урахуванням досвіду і помилок нинішньої наукової роботи. У листопаді та на початку грудня у нас був колективний підхід – як звичайні уроки у школі, тільки з наукової роботи. З середини грудня я працюю з кожним учасником в основному індивідуально – усі вони з України. 25-26 лютого ми проведемо наукову конференцію за результатами використання даних обсерваторії TESS. Після другої ітерації такої наукової роботи, яка почнеться 15 лютого, ми зможемо зробити 2023 рік рекордним для України з точки зору кількості наукових публікацій.

Олексій Голубов

– Ви ще озвучили Вікіпедійний відділ. Чим він займається?

– Ним керує Олексій Голубов. Основна ціль: покращити якість і подекуди збільшити кількість астрономічних статей в україномовній Вікіпедії. У перспективі – зробити українську Вікіпедію топ-1 у світі з точки зору якості астрономічного контенту. І ще: підвищити рівень довіри суспільства до астрономічного розділу Вікіпедії. Щоб люди знали, що статтю там написав не якийсь Вася, а професор Голубов з Харківського університету. Роботи дуже багато. На даний момент це 37 тисяч статей, які треба вдосконалити.

– Які плани на цей рік, окрім тих, що ви вже озвучували?

– Ми плануємо реалізувати два фінансові проекти. Ще зарано розголошувати подробиці. Але у цілому задача нашого фінансового відділу – це допомога з науковими дослідженнями, закупівля і ремонт обладнання, сканування важливих астрономічних архівів. Також ми плануємо налагодити стабільну співпрацю з кількома західними країнами.

На завершення нашої розмови можу сказати, що перевага Канади у кількості астрономів і якості їх підготовки, відношенні суспільства до науки, безліміті астрономічних спостережень різних типів і умовному безліміті фінансових ресурсів. Переваги України – у безпрецедентному волонтерському русі, великій кількості активних студентів та школярів, які бажають займатися наукою, але не знають як. Також у нас перевага у можливості на свій страх і ризик застосовувати експериментальні і вкрай нестандартні методи в освіті та науці.

_______________________________________________

✒️Подписуйтеся на наш Telegram канал «Гранит науки»

📩У нас є сторінка у Facebook 
📩Журнал «Граніт Науки» у Тeletype
📩Відправити статтю [email protected]
📩Написати редактору [email protected]


Відкрийте більше з Granite of science

Підпишіться, щоб отримувати останні записи на свою електронну пошту.

Залишити відповідь

Відкрийте більше з Granite of science

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання