Дмитро Твардовський про проект Ukrainian Astronomy Project (UAP)

Дмитро Твардовський про проект Ukrainian Astronomy Project (UAP) 1

Дмитро Твардовський український та канадський астроном, студент магістратури університету Альберти (Едмонтон, Канада), керівник проекту Ukrainian Astronomy Project (UAP).

Дмитро зі своєю командою UAP поставив амбітну ціль: повернути астрономії України колишню велич і увійти в ТОП-10 астрономічних країн світу. Про це «Граніт науки» провів бесіду з Дмитром Твардовським.

Цю статтю можна прочитати російскою мовою

– Дмитро, розкажіть трохи про себе. Коли ви захопилися світом космосу?

– Ще з дитинства я захоплювався книжками про космос. У школі брав участь в олімпіадах і конференції Малої академії наук України. Потім вступив до ОНУ ім. І.І. Мечникова на фізичний факультет по спеціальності «астрономія». У 2019 році, коли я був на другому курсі університету, мені випала нагода поїхати по програмі MITACS для студентів у Канаду. Там я побачив, якою може  і має бути астрономія, тому вирішив продовжити навчання тут.

– Однією з причин занепаду університетської онауки у нашій країні часто називають недостатнє фінансування ВНЗ з боку держави. Що ви про це думаєте і який стан справ з фінансуванням у Канаді?

– Я вважаю, що в Україні головна проблема – це не гроші.  Так, вона є, але корінь цієї проблеми лежить значно глибше. Вся справа у ставленні суспільства до вчених, науки і зокрема астрономії. Через те, що суспільство не розуміє, навіщо нам наука і навіщо нам астрономія, то немає і суспільного тиску на державу, щоб підвищити зарплатню професорам і покращити освіту. Безумовно, це не стосується усіх напрямків науки, деякі з них мають суттєвий прогрес за останні десятиліття, але в астрономії ситуація, м’яко кажучи, погана. Тому я вважаю, що питання не стільки у грошах, скільки у відношенні самих вчених до науки і самого українського суспільства у цілому.

У Канаді ситуація відрізняється. Зарплати відносно витрат вищі. Держава дає різноманітні премії та гранти. Тут багато приватних грантів, які часто бувають більші за державні. Можу з впевненістю сказати, шо професори тут більш мотивовані до роботи, а також більш гнучкі, зацікавлені у створенні нових освітніх програм, і внесені змін в освітній процес. А у нас досі використовують підручники, яким по 50-60 років. За цей час… наука вже стала іншою. Консервативність дуже висока…

– Розкажіть про ваш проект Ukrainian Astronomy Project (UAP)

Ідея з’явилася у вересні минулого року. Усе почалося з ініціативи Олексія Голубова. Це провідний науковий співробітник і доцент Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Він почав збирати команду активних астрономів, які бажають і готові покращувати астрономію в Україні. Я багато займався аналітикою з цього питання – слідкував: хто і які роботи у нас публікує. До того ж, у мене багато знайомих астрономів, я знаю яке у нас є обладнання, його технічний стан і так далі. Оскільки я вже 2 роки вчуся та працюю у Канаді, я бачу, чого нам не вистачає до її рівня. Як ви знаєте, у цій країні одна з найбільших українських діаспор (подекуди я тут частіше розмовляю українською, ніж у 2021 році розмовляв в Одесі), і хотілося б зрівняти цей розрив. Треба сказати, що цей розрив достатньо великий. Для розуміння: за кількістю наукових публікацій Україна посідає 37-е місце, а Канада – 7-е. Розрив складає 30 позицій. У Канаді було близько 3000 наукових публікацій з астрономії за 2022 рік, в Україні – порядка 180. І цей спад почався ще у 2012-2023 роках, тобто був ще до війни. Спадає як кількість, так і якість – це серйозна проблема. І це при тому, що у нас в Україні є висококваліфіковані спеціалісти.

Це невелика передісторія. Зараз в нас у команді 11 людей і працюють 5 відділів: науковий, освітній, соціальний, фінансовий, вікіпедійний.

Дмитро Твардовський про проект Ukrainian Astronomy Project (UAP) 4
Частина команди UAP: Дарина Проволовська, Микита Білодід, Олена Шубіна, Анастасія Нагурна, Олександра Пишна



– Яка ціль проекту?

– Відновити астрономію в Україні, як науку. І задовільнити потреби більшості астрономів – від студента до академіка.

– Звучить дуже глобально!
– Саме так. Задовільнити потреби – мається на увазі глобально вплинути на стан астрономії, а не виконувати усі побажання усіх науковців. Ми хочемо відновити астрономію у найбільшій країні Європи, у країні, де вона ставиться ледь не на останнє місце, а її населення не розуміє, навіщо вона взагалі потрібна. І це дійсно неймовірно амбітне завдання. Але немає нічого неможливого. І той факт, що Україна, як держава, досі існує є тому підтвердженням. Якщо ми змогли зупинити одну з найбільших армій світу і вже починаємо відбивати свої території, то чому ми не можемо відновити науку у країні? Це можливо. Це не буде просто, це не буде швидко. Але є план, як це зробити. Головне – підтримка суспільства. Без неї нічого не буде.

– Ви кажете, що суспільство не розуміє, навіщо нам астрономія. У вас зараз є шанс відповісти на їх питання «навіщо»?

– Астрономія може забезпечити поповнення бюджету країни і навіть бути для неї «у плюсі». І це привід у неї вкладатися. Цього можна досягти за рахунок податків з наукових грантів (це перспектива 3-5 років) та продажу астрономічних спостережень. Для не-науковців це можливість не тільки насолоджуватися фотографіями космосу, але й самим робити щось корисне. Є багато випадків, коли любителі робили відкриття – цілі планети або навіть планетні системи відкривалися пересічними людьми, які просто подивилися у телескоп. З точки зору науки, для українців це питання національного престижу. Ми дійсно можемо увійти у ТОП-10 астрономічних країн. Це буде не просто, але можливо.

– Продаж спостережень – це що ви маєте на увазі?

– Зараз існує шалений попит на спектроскопічні спостереження. І зараз вони коштують дуже дорого. Наприклад, є обсерваторія у Франції, у ній можна отримати дуже якісні спостереження, але вони коштують 2000 доларів за ніч, а це, грубо кажучи, зарплатня українського астронома за квартал. Черга у цю обсерваторію розписана на місяці наперед. Однак, і рівень обладнання там такий, що Україні до нього ще дуже далеко. Однак, цей ринок існує, спектроскопічні (і не тільки) спостереження дуже затребувані, і таких обсерваторій по світу чимало, тільки у Канаді їх кілька десятків. Це могло б суттєво покращити матеріальне становище українських астрономів.

Дмитро Твардовський про проект Ukrainian Astronomy Project (UAP) 5
Великий зенітний телескоп – найбільший у світі рідкодзеркальний телескоп з діаметром дзеркала 6 метрів, що працював з 2003 по 2016 рік. Знаходиться у Канаді, неподалік Ванкувера.

– Повернемося до проекту. Яка робота вже йде?

– Ми реалізовуємо освітні і наукові задачі. Науковий проект пов’язаний із проведенням обчислень з використанням даних космічної обсерваторії TESS. Цей телескоп літає по навколоземній орбіті і знімає небо. Дані може завантажити будь-яка людина. І їх дуже багато – понад 450 тисяч зір і вони високої якості. Ми залучили 11 школярів та студентів, які зараз пишуть наукові роботи з використанням цих даних. Кілька тижнів я навчав їх, як проводити обчислення і як працювати зі спостереженнями. Усього наукова робота триватиме 3,5 місяці. У результаті в нас буде 16-18 якісних статей у рецензованих журналах. Для розуміння: за 4,5 роки з моменту запуску TESS українські вчені провели усього 18 досліджень, причому майже половина з них проведена двома учасниками нашої команди. Загалом з використанням даних TESS було опубліковано понад 4000 наукових робіт, з яких 300 докторських дисертацій.

Дмитро Твардовський про проект Ukrainian Astronomy Project (UAP) 6
Телескоп TESS


Для масштабування цієї групи з 11 людей ми зараз записуємо курс лекцій з урахуванням досвіду і помилок нинішньої наукової роботи. У листопаді та на початку грудня у нас був колективний підхід – як звичайні уроки у школі, тільки з наукової роботи. З середини грудня я працюю з кожним учасником в основному індивідуально – усі вони з України. 25-26 лютого ми проведемо наукову конференцію за результатами використання даних обсерваторії TESS. Після другої ітерації такої наукової роботи, яка почнеться 15 лютого, ми зможемо зробити 2023 рік рекордним для України з точки зору кількості наукових публікацій.

Дмитро Твардовський про проект Ukrainian Astronomy Project (UAP) 7
Олексій Голубов

– Ви ще озвучили Вікіпедійний відділ. Чим він займається?

– Ним керує Олексій Голубов. Основна ціль: покращити якість і подекуди збільшити кількість астрономічних статей в україномовній Вікіпедії. У перспективі – зробити українську Вікіпедію топ-1 у світі з точки зору якості астрономічного контенту. І ще: підвищити рівень довіри суспільства до астрономічного розділу Вікіпедії. Щоб люди знали, що статтю там написав не якийсь Вася, а професор Голубов з Харківського університету. Роботи дуже багато. На даний момент це 37 тисяч статей, які треба вдосконалити.

– Які плани на цей рік, окрім тих, що ви вже озвучували?

– Ми плануємо реалізувати два фінансові проекти. Ще зарано розголошувати подробиці. Але у цілому задача нашого фінансового відділу – це допомога з науковими дослідженнями, закупівля і ремонт обладнання, сканування важливих астрономічних архівів. Також ми плануємо налагодити стабільну співпрацю з кількома західними країнами.

На завершення нашої розмови можу сказати, що перевага Канади у кількості астрономів і якості їх підготовки, відношенні суспільства до науки, безліміті астрономічних спостережень різних типів і умовному безліміті фінансових ресурсів. Переваги України – у безпрецедентному волонтерському русі, великій кількості активних студентів та школярів, які бажають займатися наукою, але не знають як. Також у нас перевага у можливості на свій страх і ризик застосовувати експериментальні і вкрай нестандартні методи в освіті та науці.

_______________________________________________

✒️Подписуйтеся на наш Telegram канал «Гранит науки»

📩У нас є сторінка у Facebook 
📩Журнал «Граніт Науки» у Тeletype
📩Відправити статтю [email protected]
📩Написати редактору [email protected]

«Сьогодні вчений має займатися бізнесом» – засновник лабораторії робототехніки Віктор Єгоров 8

«Сьогодні вчений має займатися бізнесом» – засновник лабораторії робототехніки Віктор Єгоров

Віктор Богданович Єгоров – доктор технічних наук, сумісник на кафедрі автоматизації технологічних процесів та робототехнічних систем ОНТУ (Одеса), штатний співробітник Інституту телекомунікацій та глобального інформаційного […]

Залишити відповідь