Манифест разума. Рецензия профессора В.Г. Воронковой (укр., рус.)

РЕЦЕНЗИЯ на монографию Олега Мальцева и Ирины Лопатюк «РАБОТА РАЗУМА В РЕЖИМЕ ВЫПОЛНЕНИЯ ЗАДАЧ» (Одесса, 2023, 1 том, 493 с.).

Автор: профессор Воронкова Валентина Григорьевна

Автор: ВОРОНКОВА ВАЛЕНТИНА / VORONKOVA VALENTYNA. Doctor  of  Philosophy  (D.Sc.),  Professor,  Academician  of  the  Academy  of  Higher  Education  of  Ukraine,  Head  of  the  Department  of  Management  of  Organizations  and  Project  Management,    Engineering  educational  and  scientific  Institute  of  Zaporizhzhia  National  University,  Editor-in-Chief  (Zaporizhzhia, Ukraine)

E-mail: [email protected]

ORCID: http://orcid.org/ 0000-0002-0719-1546, Engineering  educational  and  scientific  Institute,  Zaporizhzhia  National  University (Zaporizhzhia, Ukraine).

1. Актуальность и практическое значение темы исследования

Монография посвящена изучению результатов человеческой деятельности посредством применения механизмов разума. Монография включает 36 глав, 5 приложений, 259 использованных источников, из них 139 — иностранной литературой. Монография нацелена на решение фундаментального требования философии искать истину из фактов, что представляет методологию высшего порядка и нацелена на усовершенствование механизмов мозга. 

Искать истину из фактов — это фундаментальное требование философии, необходимое для понимания и преобразования мира, а также основной метод мышления. Искать истину из фактов — методология высокого уровня с использованием идиом, таблиц, рисунков, которые представлены в монографии как свидетельство ее практического применения. «Факты» — это все объективно существующие вещи, внутренняя связь объективных вещей, то есть закономерность, а «искание» — это поиск истины. Авторы монографии настаивают на поиске истины на основе фактов, чтобы исходить из реальности для изучения и решения проблем, настаивают на сочетании теории с практикой для формирования правильной линии, принципов, методов, подходов, настаивают на проверке и развитии истины на практике. Только освободив разум от всего ненастоящего, наносного, неадекватного, можно по-настоящему искать истину и развивать механизмы разума. Именно эта способность улучшает способность научного мышления. Поэтому «феномен работы ума в режиме выполнения задач» является предметом исследования и основополагающим феноменом для авторов монографии, который представляет сложный социальный феномен и динамичный развивающийся процесс.

Феномен работы разума в режиме выполнения задач является инновационным, привлекает внимание исследователей и мыслителей на протяжении веков, анализируется авторами на стыке дисциплин философии, философии спорта и философии прикладных систем.

Разум считается ключевым аспектом человеческой природы и до сих пор остается одной из самых глубоких тайн философских размышлений. Данный феномен рассмотрен на стыке наук — философии, философии спорта, прикладных наук, спортинга, которые отражают сложность и многогранность этого понятия. Разум определяет, кто мы есть, как мы воспринимаем мир и как мы взаимодействуем с ним.

Философы разных эпох и школ мыслей пытались раскрыть его сущность, но вопрос о разуме остается актуальным до сих пор, стимулируя новые исследования и дебаты. Не случайно к этой теме вернулись и Мальцев Олег и Ирина Лопатюк. Ведь разум — это тот инструмент, который мы используем для понимания мира, царящего вокруг нас, который также может быть нашим самым большим ограничением (Ernest Holmes). Разум может быть объективным средством познания, основным принципом развития истории и мира, разум может быть объективным средством познания. Монография представлена как «увлекательное путешествие к непознанным горизонтам», написанная творчески, креативно, профессионально, поражает стиль и техника ее написания.

2. Для глубокого постижения феномена разума, следует развивать как логическое мышление, так и практическое мышление, без которого трудно преодолевать трудности

Без мощной опоры разума на научно-теоретическое и прикладное мышление трудно преодолевать различные риски и трудности, и даже трудно двигаться вперед. В основе мышления — механизмы достижения результатов в ключе невидимых явлений работы человеческого мозга, вводится даже категория «разумного бытия».

Разум, как понятие, всегда был предметом интереса философов, которые пытались выяснить его сущность, ограничения и влияние на человеческий опыт. Платон считал разум одной из высших умственных способностей души, отделял разум от чувств и эмоций, рассматривая его как орган, который воспринимает идеи или универсальные идеальные формы. Аристотель рассматривал разум как способность понимания и логического мышления. Он выделял две формы разума — теоретический разум, который изучает научные принципы, и практический разум, который применяет знания к практическим ситуациям. Рене Декарт был великим рационалистом, который сделал известную фразу «Cogito, ergo sum» («Я мыслю, следовательно, существую«). Для Декарта разум был фундаментальным средством познания и существования. Он считал разум отдельной от эмоций и чувственного опыта частью человеческой природы. Иммануил Кант подходил к разуму с позиции критического идеализма, рассматривал его как активный организатор нашего опыта, который применяет категории разума для организации восприятия мира. Следует приучать ум получать удовольствие от себя (Демокрит).

Действительно владение умом позволяет человеку владеть логическим мышлением, чтобы решать проблемы, но и улучшать стратегическое мышление, историческое мышление, диалектическое мышление, инновационное мышление, мышление в области верховенства права, что позволяет постоянно повышать научный характер, предсказуемость, креативность работы. Авторы вводят также понятие «безостановочного предела автоматики» работы мозга для решения критических проблем существования человека. Способность к практическому мышлению — это способность объективно ставить минимальные цели и стремиться к максимальным ожиданиям, исходя из самой низкой точки. Чтобы улучшить способность к конечному мышлению, необходимо хорошо использовать метод итогового мышления, быть готовым к опасности в мирное время, планировать на черный день, стремиться к лучшему, твердо владеть инициативой в работе, концентрироваться на предотвращении и устранении больших рисков. Человек должен предотвращать и контролировать все виды рисков, но ключевым моментом является предотвращение и контроль тех общих рисков, которые могут задержать прогресс работы человеческого мозга.

Выявление проблем является предпосылкой правильно проанализировать проблемы, разбираться в конкретном анализе конкретных вопросов, чтобы выяснить, какие проблемы вызваны недостатками системы и механизма, какие проблемы вызваны невыполнением обязанностей. «Безостановочный предел автоматики» работы мозга позволяет человеку видеть сущность через явления, улавливать закономерности вещей, выявлять тенденцию их развития, хорошо улавливать противоречия и основные аспекты противоречия, прояснять направление эффективного решения проблемы, способствовать всестороннему развитию дела, «выбрать инструменты принятия решений» (с.466). 

3. Уметь работать в условиях перехода от линейного мышления к постнелинейному, рефлексивному, философскому, что способствует «восприятию, познанию и принятию решений (с. 406)

Авторы монографии исследуют эту проблему на примере постижения спортсменом принятия решений в нужное время» (с.406). Переход от линейного к постнелинейному мышлению является результатом когнитивного развития и роста жизненного опыта человека. Этот процесс может длиться на протяжении всей жизни и не обязательно происходит у всех людей одинаково. Также известный под термином «постформальное мышление», этот этап характеризуется дополнительными уровнями абстрактности и гибкости в мышлении, что позволяет решать сложные проблемы и понимать более сложные концепции. Успешные спортсмены способны принимать лучшие решения в любое время и при этом физически срабатывать на максимальном уровне. 

Для этого человек должен проявлять гибкость в мышлении: он не только понимает, что существует много решений для одного и того же вопроса, но и готов анализировать их. Человек с постформальным мышлением не испытывает потребности найти однозначные ответы на все вопросы. Он комфортно относится к незнанию и риску и не боится исследовать новые идеи. Человек, который имеет постформальное мышление, легче понимает взаимосвязи между различными аспектами проблемы и учитывает влияние контекста на решение. Постформальный мыслитель способен синтезировать информацию из разных источников, а также анализировать различные аспекты проблемы, чтобы найти комплексные решения, способствовать разрешению противоречий, а для этого развивать трихотомию «дух-душа-тело» и развивать нейропластичность мозга, что у авторов монографии нашло свое подтверждение в термине «спокойный глаз в действии» (с.406-410).

Разум — это способность находить связи там, где другие видят лишь хаос.  Обучение должно быть всесторонним, систематическим и полным исследовательского духа. Необходимо понять ключевые моменты обучения и расширить сферу обучения, постоянно пополнять кальций духа, укреплять суть мысли, взращивать фундамент философского мышления. В то же время мы должны упорно изучать то, что мы делаем, что нам нужно, чтобы восполнить то, чего нам не хватает, и изучать экономику, политику, культуру, общество, экологию, право, науку и технику, военное дело, дипломатию в соответствии с потребностями современного общества, для чего постоянно улучшать наши знания и профессиональный уровень. .

4. Развивать трихотомию «дух-душа-тело», которое станет основой развития и ума, делать нагрузку на тело, используя «безостановочный предел автоматики» (с.471), поэтому мы воспринимаем монографию как МАНИФЕСТ УМА.  

Действительно, что данная монография будет полезной для людей всех профессий, но особенно для спортсменов. Дуализм считает, что люди состоят из двух частей: одна часть — это субстанция, содержащая тело, кости и мозг, а другая — другие вещи, такие как дух, энергия, сознание, душа и прочее существование. Эти две части как будто два союзника, независимые и равные друг другу, но никто не может решить, кто именно. Мозг управляет поведением, но его можно изменить поведением и внешними раздражителями. Итак, что делает вас уникальным человеком? Именно ваш мозг, ваша биологическая сущность, ваш прошлый опыт и выбор делают вас тем, кто вы есть сегодня.  Разум — это то, что делает нас людьми, разум — это инструмент для развития, роста и понимания мира вокруг нас, разум не только воспринимает мир, но и создает его, потому что он средство осознания своих возможностей и выборов, способность к открытию мира и понимания себя в нем; способ существования, но и средство познания; служит средством социального контроля; интеграция тела, разума и духа является важным ключом к решению проблем как спортсменов, так и обычных людей. Разум является полем битвы. Это поле битвы, где разум и суждения борются с вашими страстями и аппетитами. Монографию можем определить как воспевающую философию разума и являющуюся ее МАНИФЕСТОМ.

Философия разума (англ. Philosophy of mind), также известная как философия духа, изучающая существование и природу разума и его связь с телом.  Философы изучают такие аспекты разума: умственная деятельность, психические функции, психические свойства, сознание, онтология разума, мышление, действие разума на тело/объекты и они еще далеки от полного решения, что представляет интерес и для спортсменов. Современных философов сознания больше интересует, как нейробиология объясняет человеческие субъективные черты, психические состояния и интенциональность психических атрибутов. Именно решению проблем разума посвящены главы от 2 до 9 (с. 16-101). Заметим, что толкования проблем разума никогда не кажутся законченными, так как сама жизнь подбрасывает проблем, которые может решить только философия разума, философия разумного человека, которая постоянно развеивается и обогащается новым решением проблем. Вспомним высказывания Рокфеллера (США), что ум, как и тело, необходимо регулярно питать, о физическом, психологическом и духовном питании нужно заботиться отдельно.

5. По мнению авторов, разум — это эффективный инструмент, а не просто машина, которая выполняет определенные действия за вас. То, что рационально для автоматики, не является рациональным для человека, то, что рационально для человека не является рациональным для автоматики (с.85). Тренировка сделает свое дело, тренировка перебьет талант (с.86). Не случайно, по нашему мнению, авторы подняли проблему культивирования таланта, которая является сегодня очень востребованной. Говорят, что таланту надо помочь пробиться, а посредственность пробьется и сама.  Непрерывный рост талантов имеет решающее значение для успеха бизнеса. Но чтобы лидеры действительно поддерживали рост своих лучших сотрудников, они должны понимать пробелы в талантах в своих компаниях, признавать, что разные люди имеют разные таланты, и оказывать целенаправленную поддержку для создания культуры доверия и причастности.

Лидеры должны иметь четкое представление о видении компании и изучить технические, организационные и культурные возможности, которые должны быть у кого-то, чтобы помочь компании достичь своих целей. Чтобы развивать и удерживать таланты, компании должны дать людям четкое представление об их соответствующих карьерных путях и возможности поддерживать успех. Необходимо помочь развить таланты и обеспечить, чтобы люди чувствовали себя ценными. Я думаю, что на уровне малых и средних предприятий нам действительно нужно подумать о том, как помочь лидерам, которые не имеют традиционного происхождения, адаптироваться к новой среде и оказать поддержку для содействия росту талантов — будь то спорт или сфера бизнеса. Талант может действительно расти, когда культура становится инклюзивной и когда компания начинает ценить таланты. Если лидеры смогут создать пространство, в котором люди будут чувствовать себя в безопасности, а затем в полной мере проявить себя, у них появится прекрасная возможность развивать, продвигать и удерживать таланты. Согласимся с Пауло Фрейре, бразильским философом, который рассматривал разум в контексте образования и практической деятельности. Он подчёркивал роль разума в познании себя и социальной действительности с целью преобразования общества к лучшему.

6. Интересна мысль авторов, что Разум использует то программное обеспечение, которое заложено изначально. Поэтому человек либо вынужден менять это программное обеспечение, либо с ним жить (с.94). Убеждения — это программное обеспечение, на котором работает разум во время реализации выбранного дела, занятия, школы. Поскольку человек живет в режиме сложности, он решает придерживаться предложенного программного обеспечения. Чем эффективнее выбранное программное обеспечение, тем эффективнее работа ума. Мы соглашаемся с таким интересным мнением автора, потому что человек в условиях информационного общества формирует алгоритмическую культуру и мышление, формирует ценности, заложенные программным обеспечением, но убеждения выступают как программное обеспечение ума человека. Убеждения заставляют человека, адаптируясь к действительности, вырабатывать как новые убеждения, так и разнообразные типы мышления.

Способность к стратегическому мышлению относится к способности смотреть вперед, оценивать ситуацию в целом и хорошо понимать общую тенденцию и направление развития вещей. «Разум является хозяином своей судьбы»,- говорил Бейли. Чтобы улучшить способность стратегического мышления, необходимо видеть большое из малого, наблюдать, думать и решать проблемы с точки зрения рубежа времени и общей стратегии, понимать и судить ситуацию политически, понять суть и развитие вещей как сложных социальных феноменов, достичь стратегических прорывов. Необходимо правильно анализировать противоречия, улавливать единство в противоположности, улавливать противоположность в единстве, преодолевать крайности и односторонность, уметь диалектически мыслить при планировании экономического и социального развития. Способность к новаторскому мышлению — требует разрушать предрассудки, преодолевать стереотипы, хорошо адаптироваться к текущим условиям, продвигаться вперед, несмотря на трудности, развиваться и вводить нововведения. Улучшение способности новаторского мышления требует от людей коренным образом сломать инерционное мышление, основанное на суеверном опыте, книгах и авторитетах. Осмельтесь быть первыми, смело открывать новые направления и реализовывать изменения и инновации на основе понимания объективных законов развития вещей. Улучшение способности думать о верховенстве закона требует укрепления концепции верховенства права, уважения и соблюдения конституции и законов, размышления о проблемах, принятия решений и действий в соответствии с верховенством закона, а не вне его. Права, а не выше верховенства права, и сознательно используя верховенство закона пути к верховенству закона. Образ мышления и верховенство закона углубляют реформы, способствуют развитию, позволяют разрешать конфликты и поддерживать стабильность. Пророческими оказались слова И.Канта: что может наполнить душу, так это звездное небо и моральный закон в моем сердце.

7. Отдельные слова хочется сказать за художественное оформление монографии Олега Викторовича Мальцева, как ученого, выдающегося профессионального фотографа Украины, фотографиями которого украшена монография. Научная деятельность ученого-прикладника очень тесно связана с фотографией, потому что его новые исследования требуют неоспоримых доказательств, а в исследованиях Экспедиционного Корпуса, основными доказательствами служили именно фотографии, сделанные в разных уголках мира.

Монография включает исследовательскую, научную и прикладную части. Олег Викторович исследует настоящее и прошлое, которые позволяют нам понимать, как эти знания трансформировались. Учитывая то, что большую часть исследований Олег Викторович представляет фотографиями в различных научных статьях, книгах и монографиях, расширен его фото-аресенал. Камера стала для Олега Викторовича основным научно-исследовательским инструментом, а также художественным и репортажным инструментом.

Олег Викторович воспитал целую плеяду профессиональных фотографов, при этом постоянно создавал все условия для обучения, в виде лекций, семинаров, научных пособий и монографий. Каждая его работа раскрывает какую-то тайну человека, на которую он годами искал ответы. Монография учит художественному оформлению и искусству фотографии. Это большие достижения украинского ученого, который вышел на мировой уровень.  

Выводы

Научная монография Олега Мальцева и Ирины Лопатюк «РАБОТА РАЗУМА В РЕЖИМЕ ВЫПОЛНЕНИЯ ЗАДАЧ» (Одесса, 2023, 21 том, 493 с.) производит хорошее впечатление. Это событие в научной жизни не только философского сообщества, но и всей научной парадигмы отечественной науки Украины. Монография как научное издание еще раз подчеркнула, что среди всех творений нет ничего прекраснее и лучше человеческого ума (Гейне). Самое главное — выращивать себя как человека. Пять лет напряженной работы, безусловно, могут сделать инженеров, но чтобы научиться быть человеком, нужна целая жизнь, поэтому следует совершенствовать себя, свой ум, иметь человеческое сердце.

Монография рекомендует не бояться экспериментировать и расширять границы своих возможностей, открывать разум для новых идей, вызовов и возможностей.

Полное название: Работа разума в режиме выполнения задач. Том 1
Авторы: Мальцева О.В., Лопатюк И.И.
Формат: pdf
Количество страниц: 493 стр.
Издательство: ЧП «Издательский дом «Патриот», Одесса. Издательский идентификатор 95051
Год издания: 2023
ISBN: 978-617-8108-00-7

СКАЧАТЬ МОНОГРАФИЮ ТОМ 1


РЕЦЕНЗІЯ на монографію Олега Мальцева та Ірини Лопатюк  «РОБОТА РОЗУМА У РЕЖИМІ ВИКОНАННЯ ЗАДАЧ» (Одеса, 2023, 1 том, 493 с.). Автор: професор Воронкова Валентина Григорівна

  1. Актуальність та практичне значення теми дослідження

Монографія присвячена вивчення результатів людської діяльності через посередництво застосування механізмів розуму. Монографія включає 36 розділів, 5 додатків, 259 використаних джерел, з них 139 — іноземною літературою. Монографія націлена на вирішення фундаментальної вимоги філософи шукати істину із фактів, що представляє методологію найвищого порядку та націлена на удосконалення механізмів мозку.  Шукати істину з фактів — це фундаментальна вимога філософії, необхідна  для розуміння та перетворення світу, а також основний метод мислення.  Шукати істину з фактів – методологія високого рівня з використанням ідіом, таблиць, малюнків, які представлені у монографії як свідчення її практичного застосування.  «Факти» — це все об’єктивно існуючі речі, внутрішній зв’язок об’єктивних речей, тобто закономірність, а «шукання» – це пошук істини. Автори монографії наполягають на пошуку істини на основі фактів, щоб виходити з реальності для вивчення та вирішення проблем, наполягати на поєднанні теорії з практикою для формування правильної лінії, принципів, методів, підходів, наполягаючи на перевірці та розвитку істини на практиці. Тільки звільнивши розум від всього несправжнього, наносного, неадекватного,  можна по-справжньому шукати істину та розвивати механізми розуму. Саме ця здатність поліпшує здатність наукового мислення. Тому «феномен роботи розуму у режимі виконання завдань» є предметом дослідження та основоположним феноменом для авторів монографії, який представляє складний соціальний феномен та динамічний процес, що розвивається.

Феномен роботи розуму у режимі виконання завдань є інноваційним,  привертає увагу дослідників і мислителів на протязі століть, аналізується авторами на стику дисциплін філософії, філософії спорту і філософії прикладних систем. Розум вважається ключовим аспектом людської природи і досі залишається однією з найглибших таємниць філософських роздумів. Даний феномен розглянуто на межі наук – філософії, філософії спорту, прикладних наук, спортингу. Які відображають складність та багатогранність цього поняття.

Розум визначає, хто ми є, як ми сприймаємо світ і як ми взаємодіємо з ним. Філософи різних епох та шкіл думок намагалися розкрити його сутність, але питання про розум залишається актуальним і досі, стимулюючи нові дослідження та дебати. Не випадково до цієї теми повернулись і Мальцев Олег та Ірина Лопатюк. Адже, розум — це той інструмент, який ми використовуємо для розуміння світу, що панує  навколо нас, який також може бути нашим найбільшим обмеженням (Ernest Holmes). Розум може бути об’єктивним засобом пізнання, основним принципом розвитку історії та світу, розум може бути об’єктивним засобом пізнання. Монографію представлено як «захоплюючу подорож до непізнаних горизонтів», яку написано творчо, креативно, професійно, вражає стиль та техніки її написання.

2. Для глибокого осягнення феномена розуму, слід розвивати як логічне мислення, так і практичне мислення, без якого важко долати труднощі

Без потужної опори розуму на науково-теоретичне і прикладне мислення важко долати різні ризики та труднощі, і навіть важко рухатися вперед. В основі мислення – механізми досягнення результатів у ключі невидимих явищ роботи людського мозку, вводиться навіть категорія «розумного буття» ( с.  ). Розум, як поняття, завжди був предметом інтересу філософів, які намагалися з’ясувати його сутність, обмеження та вплив на людський досвід. Платон вважав розум однією із вищих розумових здібностей душі, відокремлював розум від чуттів та емоцій, розглядаючи його як орган, який сприймає ідеї або універсальні ідеальні форми. Аристотель розглядав розум як здатність розуміння і логічного мислення. Він виділяв дві форми розуму — теоретичний розум, який вивчає наукові принципи, і практичний розум, який застосовує знання до практичних ситуацій. Рене Декарт був великим раціоналістом, який зробив відому фразу «Cogito, ergo sum» (Я мислю, отже, існую). Для Декарта розум був фундаментальним засобом пізнання та існування. Він вважав розум за роздільну від емоцій і чуттєвого досвіду частину людської природи. Іммануїл Кант підходив до розуму з позиції критичного ідеалізму, розглядав його як активний організатор нашого досвіду, який застосовує категорії розуму для організації сприйняття світу. Слід привчати розум отримувати задоволення від себе (Демокріт). Дійсно володіння розумом дозволяє людині володіти логічним мисленням, щоб вирішувати проблеми, але й покращувати стратегічне мислення, історичне мислення, діалектичне мислення, інноваційне мислення, мислення в галузі верховенства права, що дає змогу постійно підвищувати науковий характер, передбачуваність, креативність роботи. Автори вводять також поняття «безупинної межі автоматики» роботи мозку для вирішення критичних проблем існування людини. Здатність до практичного мислення — це здатність об’єктивно ставити мінімальні цілі і прагнути максимальних очікувань, виходячи з найнижчої точки. Щоб покращити здатність до кінцевого мислення, необхідно добре використовувати метод підсумкового мислення, бути готовим до небезпеки у мирний час, планувати на чорний день, прагнути кращого, твердо володіти ініціативою у роботі, концентруватися на запобіганні та усуненні великих ризиків. Людина повинна запобігати та контролювати всі види ризиків, але ключовим моментом є запобігання та контроль тих спільних ризиків, які можуть затримати прогрес роботи людського мозку. Виявлення проблем є передумовою правильно проаналізувати проблеми, розбиратися в конкретному аналізі конкретних питань, щоб з’ясувати, які проблеми спричинені недоліками системи та механізму, які проблеми спричинені невиконанням обов’язків. «Безупинна межа автоматики» роботи мозку дозволяє людині бачити сутність через явища, вловлювати закономірності речей, виявляти тенденцію їх розвитку, добре вловлювати суперечності та основні аспекти протиріччя, прояснювати напрямок ефективного вирішення проблеми, сприяти всебічному розвитку справи, «вибрати інструменти прийняття рішень» (с.466). 

3. Вміти працювати в умовах переходу від лінійного мислення до пост нелінійного, рефлексивного, філософського, що сприяє «сприйняттю, пізнанню і прийняттю  рішень (с. 406)

Автори монографії досліджують цю проблему на прикладі осягнення спортсменом прийняття рішень у потрібний час» (с.406). Перехід від лінійного до постнелінійного мислення є результатом когнітивного розвитку та зростання життєвого досвіду людини.. Цей процес може тривати протягом усього життя і не обов’язково відбувається у всіх людей однаковим чином. Також відомий під терміном «постформальне мислення», цей етап характеризується додатковими рівнями абстрактності і гнучкості у мисленні, що дозволяє розв’язувати складні проблеми та розуміти більш складні концепції. Успішні спортсмени здатні приймати найкращі рішення у будь-який час і при цьому фізично спрацьовувати на максимальному рівні. Для цього людина повинна проявляти гнучкість у мисленні: вона не тільки розуміє, що існує багато рішень для одного й того ж питання, але й готова аналізувати їх. Людина з постформальним мисленням не відчуває потреби знайти однозначні відповіді на всі питання. Вона комфортно ставиться до незнання та ризику і не боїться досліджувати нові ідеї. Людина, яка має постформальне мислення, легше розуміє взаємозв’язки між різними аспектами проблеми та враховує вплив контексту на рішення. Постформальний мислитель здатен синтезувати інформацію з різних джерел, а також аналізувати різні аспекти проблеми, щоб знайти комплексні рішення, сприяти розв’язанню протиріч, а для цього розвивати трихотомію «дух-душа-тіло» та розвивати нейропластичність мозку, а у авторів монографії зайшло своє підтвердження у терміні «спокійне око у дії» (с.406-410). Розум — це здатність знаходити зв’язки там, де інші бачать лише хаос. Навчання має бути всебічним, систематичним і повним дослідницького духу. Необхідно зрозуміти ключові моменти навчання та розширити сферу навчання, постійно поповнювати кальцій духу, зміцнювати суть думки, вирощувати фундамент філософського мислення.  У той же час ми повинні наполегливо вивчати те, що ми робимо, що нам потрібно, щоб заповнити те, чого нам не вистачає, і вивчати економіку, політику, культуру, суспільство, екологію, право, науку і техніку, військову справу, дипломатію відповідно до потреб сучасного суспільства, для чого  постійно покращувати наші знання та професійний рівень. .

4. Розвивати трихотомію «дух-душа-тіло», яке стане основою розвитку і розуму, робити навантаження на тіло, використовуючи «безупинну межу автоматики» (с.471), тому ми сприймаємо монографію як МАНІФЕСТ РОЗУМУ.  Дійсно, що дана монографія буде корисною для людей усіх професій, але особливо для спортсменів. Дуалізм» вважає, що люди складаються з двох частин: одна частина – це субстанція, що містить тіло, кістки та мозок, а інша – інші речі, такі як дух, енергія, свідомість, душа та інше існування. Ці дві частини ніби два союзники, незалежні і рівні один одному, але ніхто не може вирішити, хто саме. Мозок керує поведінкою, але його можна змінити поведінкою і зовнішніми подразниками. Отже, що робить вас унікальною людиною? Саме ваш мозок, ваша біологічна сутність, ваш минулий досвід та вибір роблять вас тим, хто ви є сьогодні.  Розум — це те, що робить нас людьми,  розуму — цуе інструмент для розвитку, зростання та розуміння світу навколо нас, розум не лише сприймає світ, але й творить його, тому що він засіб усвідомлення своїх можливостей і виборів, здатність до відкриття світу і розуміння себе в ньому спосіб існування, але й засіб пізнання, служить засобом соціального контролю,  інтеграція тіла, розуму і духу є важливим ключем до вирішення проблем як спортсменів, так і звичайних людей. Розум є полем битви. Це поле битви, де розум і судження борються з вашими пристрастями та апетитами. Монографію можемо визначити як таку, що оспівує філософію розуму і є її МАНІФЕСТОМ. Філософія розуму (англ. Philosophy of mind), також відома як філософія духу,, що вивчає існування і природу розуму і його зв’язок з тілом.  Філософи вивчають такі аспекти розуму: розумова діяльність, психічні функції, психічні властивості, свідомість, онтологія розуму, мислення, дія розуму на тіло/об’єкти та вони ще далекі від повного рішення, що є цікавими і для спортсменів.  Сучасних філософів свідомості більше цікавить, як нейробіологія пояснює людські суб’єктивні риси, психічні стани та інтенціональність психічних атрибутів. Саме вирішенню проблем розуму присвячені розділ від 2 до 9 (с. 16-101). Відмітимо, що тлумачення проблем розуму ніколи не здаються закінченими, так як саме життя підкидає проблем, які може вирішити тільки філософія розуму, філософія розумної людини, яка постійно розвівається і збагачується новим вирішенням проблем. Згадаймо вислови Рокфеллера(США), що розум, як і тіло, необхідно регулярно харчувати, про фізичне, психологічне та духовне харчування потрібно піклуватися окремо.

5. На думку авторів, розум – це ефективний інструмент, а не просто машина, яка виконує певні дії за вас» (с. ). Те, що раціонально для автоматики, не є раціональним для людини, те, що є раціональним для людини не є раціональним для автоматики (с.85). Тренування зробить свою справу, тренування переб’є талант (с.86). Не випадково, на нашу думку, автори підняли проблему культивування таланту, яка є на сьогодні дуже витребуваною. Говорять, що таланту треба допомогти пробитися, а посередність проб’ється і сама.  Безперервне зростання талантів має вирішальне значення для успіху бізнесу. Але щоб лідери дійсно підтримували зростання своїх найкращих співробітників, вони повинні розуміти прогалини в талантах у своїх компаніях, визнавати, що різні люди мають різні таланти, і надавати цілеспрямовану підтримку для створення культури довіри та причетності. Лідери повинні мати чітке уявлення про бачення компанії та вивчити технічні, організаційні та культурні можливості, які мають бути у когось, щоб допомогти компанії досягти своїх цілей. Щоб розвивати та утримувати таланти, компанії повинні надавати людям чітке уявлення про їхні відповідні кар’єрні шляхи та можливість підтримувати успіх. Необхідно  допомогти розвинути таланти та забезпечити, щоб люди відчували себе цінними. Я думаю, що на рівні малих та середніх підприємств нам дійсно потрібно подумати про те, як допомогти лідерам, які не мають традиційного походження, адаптуватися до нового середовища та надати підтримку для сприяння зростанню талантів- будь-то спорт чи сфера бізнесу. Талант може справді зростати, коли культура стає інклюзивною та коли компанія починає цінувати таланти. Якщо лідери зможуть створити простір, в якому люди почуватимуться у безпеці, а потім у повній мірі проявити себе, у них з’явиться чудова можливість розвивати, просувати та утримувати таланти. Погодимося з Пауло Фрейре, бразильським філософом, який розглядав розум в контексті освіти та практичної діяльності. Він підкреслював роль розуму у пізнанні себе та соціальної дійсності з метою перетворення суспільства на краще.

6. Цікавою є думка авторів, що Розум використовує те програмне забезпечення, яке закладено від самого початку. Тому людина або змушена змінювати це програмне забезпечення, або з ним жити (с.94). Переконання  програмне забезпечення, на якому працює розум під час реалізації обраної справи, заняття, школи. Оскільки людина живе у режимі складності людина вирішує дотримуватися запропонованого програмного забезпечення. Чим ефективніше вибране програмне забезпечення, тим ефективніша робота розуму. Ми погоджуємося з такою цікавою думкою автора, тому що людина в умовах інформаційного суспільства формує алгоритмічну культуру і мислення, формувати цінності, закладені програмним забезпеченням, але переконання виступають як програмне забезпечення розуму людини. Переконання змушують людину, адаптуючись до дійсності, виробляти як нові переконання, так і різноманітні типи мислення. Здатність до стратегічного мислення відноситься до здатності дивитися вперед, оцінювати ситуацію в цілому і добре розуміти загальну тенденцію та напрямок розвитку речей. Розум є господарем своєї долі,- говорив Бейлі. Щоб поліпшити здатність стратегічного мислення, необхідно бачити велике з малого, спостерігати, думати і вирішувати проблеми з точки зору рубежу часу і загальної стратегії, розуміти і судити ситуацію політично, зрозуміти суть і розвиток речей як складних соціальних феноменів,   досягти стратегічних проривів. Необхідно правильно аналізувати протиріччя, уловлювати єдність у протилежності, вловлювати протилежність у єдності, долати крайнощі та однобічність, вміти діалектично мислити при плануванні економічного та соціального розвитку. Здатність до новаторського мислення – вимагає руйнувати забобони, долати стереотипи, добре адаптуватися до поточних умов, просуватися вперед, незважаючи на труднощі, розвиватися та вводити нововведення. Поліпшення здатності новаторського мислення вимагає від людей докорінно зламати інерційне мислення, засноване на марновірному досвіді, книгах та авторитетах. Насміліться бути першими, сміливо відкривати нові напрями та реалізовувати зміни та інновації на основі розуміння об’єктивних законів розвитку речей. Поліпшення здатності думати про верховенство закону вимагає зміцнення концепції верховенства права, поваги та дотримання конституції та законів, роздумів про проблеми, прийняття рішень та дій відповідно до верховенства закону, а не поза ним. права, а чи не вище верховенства права, і свідомо використовуючи верховенство закону шляху до верховенства закону. Спосіб мислення та верховенство закону поглиблюють реформи, сприяють розвитку, дозволяють вирішувати конфлікти та підтримувати стабільність. Пророчими виявилися слова І.Канта: що може наповнити душу, так це зоряне небо та моральний закон у моєму серці.

7. Окремі слова хочеться сказати за художнє оформлення монографії  Олега Вікторовича Мальцева, як науковця, видатного професійного фотографа України, якими прикрашена монографія. Наукова діяльність вченого-прикладника дуже тісно пов’язана з фотографією, тому що його нові дослідження вимагають незаперечних доказів, а в дослідженнях Експедиційного Корпусу, основними доказами слугувала саме фотографії, зроблені в різних куточках світу. Монографія включає дослідницьку, наукову та прикладну частини.  Олег Вікторович досліджує сьогодення та минуле, які дозволяють нам розуміти, як ці знання трансформувалися. Враховуючи те, що більшу частину досліджень Олег Вікторович представляє  фотографіями   у різних наукових статтях, книгах та монографіях, розширено його фото-аресенал.  Камера стала для Олега Вікторовича основним науково-дослідним інструментом, а також художнім та репортажним інструментом. Олег Вікторович виховав цілу плеяду професійних фотографів, при цьому постійно створював усі умови для навчання, у вигляді лекцій, семінарів, наукових посібників та монографій. Кожна його робота розкриває якусь таємницю людини, на яку він роками шукав відповіді. Монографія вчить художньому оформленню та мистецтву фотографії. Це великі здобутки українського вченого, який вийшов на світовий рівень.  

Монографія рекомендує не боятися експериментувати і розширювати межі своїх можливостей, відкривати розум  для нових ідей, викликів та можливостей.

Висновок

Наукова монографія Олега Мальцева та Ірини Лопатюк  «РОБОТА РОЗУМА У РЕЖИМІ ВИКОНАННЯ ЗАДАЧ» (Одеса, 2023, 21 том, 493 с.) справляє гарне враження, це подія у науковому житті не тільки філософської громади, а й всієї наукової парадигми вітчизняної науки України. Монографія як наукове видання ще раз підкреслила, що серед усіх творінь немає нічого прекраснішого і кращого за людський розум (Гейне). Найголовніше — вирощувати себе як людину. П’ять років напруженої роботи, безумовно, можуть зробити інженерів, але щоб навчитися бути людиною, потрібне ціле життя, тому слід вдосконалювати себе, свій розум, мати людське серце.


Читайте также 


✒️Подписывайтесь на наш Telegram канал «Гранит науки»
✒️Читайте нас на Яндекс Дзен

📩У нас есть страница на Facebook и Вконтакте
📩Журнал «Гранит Науки» в Тeletype
📩Прислать статью [email protected]
📩Написать редактору [email protected]


Больше на Granite of science

Подпишитесь, чтобы получать последние записи по электронной почте.

Больше на Granite of science

Оформите подписку, чтобы продолжить чтение и получить доступ к полному архиву.

Continue reading