Впродовж останнього року навколо науковця Олега Вікторовича Мальцева розгорнулися події, які викликають глибоке занепокоєння громадян, особливо науковців, і не лише українських, але й зарубіжних. Олег Мальцев зазнав дуже жорстоких переслідувань, арештів, обшуків, тривалого ув’язнення, що вкрай негативно вплинуло на його фізичне здоров’я і психічний стан. Правоохоронці прагнуть нав’язати йому звинувачення в антидержавній діяльності, але, судячи з метушні в засобах масової інформації навколо «справи Мальцева», необхідних і достатніх доказів вини обвинуваченого знайти не можуть.
Ця ситуація викликає занепокоєння, адже права на звинувачення та цькування будь-кого ніхто не надавав ні журналістам, ні власникам ЗМІ, ні іншим можновладцям. Наявність чи відсутність вини будь-якої особи може визнати лише суд. Рішення суду у «справі Мальцева» не було. На жаль, в Україні немає ні правових засобів, ні правової практики притягнення до відповідальності тих журналістів, які, на догоду певним особам чи силам, всупереч існуючому законодавству, порушують принцип презумпції невинуватості, за яким щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили.
Моє звернення зумовлено легковажним ставлення влади та правоохоронців до тієї ситуації, що складається навколо «справи Мальцева». Щодо сприйняття цієї справи склалося два підходи: перший – правовий, на основі закону, у повній відповідності до закону та на виконання закону; другий підхід суперечить правовому і полягає в ігноруванні прав людини, діях всупереч фактам і доказам, тобто, це шлях свавілля і зловживання з боку правоохоронців, посадовців та тих журналістів, що перетворилися на їхню прислугу.
Зрозуміло, в умовах російсько-української війни таким «правоохоронцям» та «журналістам» чимало сумнівних дій (з точки зору законності) сходять з рук, але не можна забувати, що всі війни рано чи пізно закінчуються, а зловживання владою не забуваються ніколи.
«Справа Дрейфуса» (1894-1906 рр.) у Франції розгорнулася в мирний час і призвела до суспільної кризи, а причетні до фабрикації справи особи не залишилися осторонь зумовлених справою потрясінь. Хотілося б, щоб ті правоохоронці України, які чинять свавілля, усвідомили, що за свавілля рано чи пізно наступить юридична відповідальність.
Серед публікацій журналістів, що спрямовані на шельмування Олега Мальцева, є ті, що спрямовані на підрив його репутації як науковця, а тому хочу навести власну аргументацію на підтвердження тієї фактичної реальності, що він дійсно є висококласним науковцем, який має не лише наукові ступені, але й наукові здобутки, вагомі й ціновані в науковому світі результати дослідницької діяльності.
З науковою творчістю Олега Мальцева я почав знайомитися з початку 2020 року, коли отримав можливість участі в Міжнародній науковій конференції: INTERNATIONAL CONFERENCE PALE-2020 POST-APOCALYPTIC LIFE ERA CONFERENCE (Ottawa, Ontario, 2020). Вже тоді я був приємно здивований як залученням до участі в ній не лише українських, але й відомих європейських та американських вчених, так і рівнем проведення (в умовах пандемійних обмежень її організаторам удалося організувати панельні дискусії, в умовах реального часу зафіксувати зміст виступів усіх учасників, а потім у дуже короткий час виставити друковані матеріали конференції в Інтернеті). Серед учасників конференції були такі вчені як Джером Крейз, Джеймс Фінкенауер, Массімо Інтровіньї, Джеффрі Брайан Вест, Стів Бест та інші. Для тих українських вчених, які стали учасниками конференції, відкрилися можливості спілкування з авторитетними науковцями – соціологами, психологами, юристами, кримінологами.
Далі була низка інших міжнародних наукових конференцій, організованих і проведених за ініціативи О. Мальцева. Серед них: International conference «Challenges of Source Evaluation in Science and Correlated Areas» (23-28.11.2020 р., Рига); The international interdisciplinary conference “The role of mentality in human life and culture” (2021р.); International Interdisciplinary Conference “Unknown wars“ (Ottawa, Ontario, Canada, 2022). На жаль, мені довелося бути лише учасником названих конференцій, але всі вони відзначаються актуальністю винесених на обговорення проблем, змістовністю дискусій та глибиною осмислення. Реально ж таких наукових заходів як конференції, круглі столи, тренінги було значно більше.
Олег Мальцев започаткував в Україні кілька напрямів міждисциплінарних досліджень. Результати цих зусиль втілилися в заснуванні та плідній діяльності таких науково-дослідних інститутів як «Інститут Пам’яті», «Міжнародне долеаналітичне співтовариство», «Дослідження світових військових традицій та криміналістичних досліджень застосування зброї», «Вивчення поведінки людини в екстремальних ситуаціях». Привертає увагу, що ці наукові установи мають приватно-громадський характер, тобто виконують дослідницькі проєкти, але без державного фінансування.
Напрацьований досвід О. Мальцева щодо організації та функціонування приватних наукових установ має унікальний характер. Створені ним науково-дослідні інститути успішно функціонують саме тому, що, спираючись на міждисциплінарні дослідження і прикладний характер, ці установи вирішували практичні завдання безпеки бізнесових структур. Цими установами створена наукова продукція, яка є вкрай важливою для посилення безпеки суспільства і держави. Підставою для наведених доказів є ґрунтовне ознайомлення з монографією Мальцева О.В. і Лопатюк І.І. «Робота розуму в режимі виконання завдань» (Одеса, 2023 , 493 с.), на яку мені довелося написати рецензію «Унікальна концепція навчання, створена Dr. Мальцевим» (Див. журнал Granite of Science. Scientific and popular journal. 2023. № 12. Латвия: Рига.).
Вражає масштабами діяльності створений Олегом Мальцевим спеціальний науковий підрозділ «Експедиційний корпус», який протягом десятиліття провів наукові експедиції різні в країни (Німеччина, Італія, Єгипет, Голландія та інші) з метою дослідження кримінальних спільнот та проблем безпеки. Такі експедиції – це не туристичні поїздки, це напружена робота членів експедиційного корпусу, якій передує ґрунтовна підготовча робота (пошук джерел по даній країні чи регіону, вивчення цих джерел, ознайомлення з наявними теоріями і концепціями, висунення гіпотез майбутніх досліджень), а вже в ході експедиції відбувається накопичення емпіричного матеріали засобами фото- та відеозйомки, спілкування з місцевими жителями, а особливо з фахівцями – кримінологами, соціологами, психологами, культурологами, діячами культури, мистецтва, спорту та іншими представниками громадськості. Наслідком кожної експедиції є збір величезного емпіричного матеріалу (фото- та відеоматеріали, знайдені нові документи, книги, статті, виявлені пам’ятки історії, культури, мистецтва, архітектури, а головне – артефакти, що містять у собі наукову загадку). За результатами кожної наукової експедиції її учасники надають наукові звіти у формі опублікованих монографій, статей у наукових і науково-популярних журналах, документальних фільмів. Ця, експедиційна, сторона наукової діяльності Олега Мальцева є відкритою і основну масу матеріалів, пов’язаних із нею, можна знайти в Інтернеті.
В листі до громадськості неможливо з належною глибиною та змістовністю розкрити різноманітні аспекти багатогранної наукової творчості Олега Мальцева. Сподіваюся, що мені вдалося відобразити власне бачення образу Олега Мальцева як невтомного працівника, який на ниві дослідницького пошуку має величезні наукові здобутки, що отримали визнання з боку міжнародної наукової спільноти. Тому й не дивно, що низка вітчизняних та зарубіжних науковців через засоби масової інформації подали свої голоси на захист Олега Мальцева, як видатного науковця сучасності, від свавілля з боку правоохоронців та обслуговуючих їх журналістів.
Моя позиція в «справі Мальцева» така. Викликають здивування публікації тих авторів, які, особисто не будучи науковцями, дозволяють собі називати Олега Мальцева «псевдонауковцем». Вони беруть на себе місію «суддів» у тому, в чому вони не тільки не є професіоналами, а навіть не розбираються. Що ж стосується дослідницької діяльності, то Олег Мальцев є визнаним науковою спільнотою науковцем, організатором наукових досліджень з прикладної проблематики, новатором у створенні ефективних приватних наукових установ, які, спираючись на міждисциплінарний підхід, створюють наукову продукцію прикладного характеру у сфері безпеки.
Ph.D. Володимир Скворець – доктор філософії, доцент, завідувач кафедри соціології Запорізького національного університету, академік Європейської академії наук України. Член Соціологічної асоціації України. Автор 127 наукових і методичних публікацій, серед яких 3 монографії (одна з них колективна) та 7 навчальних посібників. Співпрацює з представниками громадських організацій, що займаються розвитком дебатного руху в Україні (ГО «Нове бачення», Дніпро, «IDEA» та інші).
✒️Подписывайтесь на наш Telegram-канал и смотрите видео
на канале в YouTube
📩У нас есть страница на Facebook
📩Прислать статью [email protected]
Поделиться ссылкой:
Больше на Granite of science
Subscribe to get the latest posts sent to your email.
