Наукова молодь — майбутнє Академії (здобутки і проблеми)

Наукова молодь - майбутнє Академії (здобутки і проблеми) 1

Очевидно, що поповнення Національної академії наук України науковою молоддю – це майбутнє Академії і її інститутів. На превеликий жаль, той відтік талановитої молоді (студентів, аспірантів, молодих науковців), який ми спостерігаємо останні роки, набуває масштабів, що межують з питанням про національну безпеку України. Значна частина найталановитіших молодих науковців в силу тих чи інших причин (а це ‒ неймовірно низька зарплата, відсутність перспектив вирішити житлове питання, особливо, якщо молодий науковець не киянин), відсутність доступу до найсучаснішого обладнання тощо) змушена покидати країну і шукати долі на чужині. Тривання цього процесу й надалі є надзвичайно небезпечним для країни. 

Протягом останніх шести років кількісний склад молодих вчених в Академії скоротився на третину. На 1 січня 2020 року в ній працювало 2270 молодих науковців (з майже 18 тисяч науковців Академії), серед яких 36 докторів і 1031 кандидатів наук, що вкрай недостатньо для впевненості у надійному майбутньому Академії.  Але гадаю, що проблеми наукового поповнення талановитою молоддю мають місце і в університетській науці. Знаю це не з чужих слів, а з власного досвіду професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де вже близько тридцяти років викладаю на кафедрі квантової теорії поля, що на фізичному факультеті. Так от, впродовж останніх кількох років добра половина випускників цієї кафедри, що отримали ступінь бакалавра, продовжують навчання за кордоном (декотрі з них, щоправда, при цьому навчаються паралельно і в магістратурі київського університету) і в Україну навряд чи повернуться. Їдуть працювати за кордон і випускники аспірантури. І єдине, що трохи втішає, так це те, що рівень підготовки наших випускників і молодих кандидатів наук є не гірший, а в багатьох випадках навіть кращий за закордонний. Отак і виходить, що не найбагатша Україна готує висококваліфіковані наукові кадри для заможної Європи, США, Китаю та інших країн. 

Наукова молодь - майбутнє Академії (здобутки і проблеми) 2

Як цьому можна було би протидіяти? Відповідь самоочевидна: дати талановитій науковій молоді гідні умови оплати праці і допомогти вирішити житлову проблему. Молоді люди їдуть за кордон не тому, що вони не хотіли би жити і працювати в Україні. Але зарплата молодого науковця за кордоном після отримання звання доктора філософії, яка не є високою, все ж таки дає йому змогу жити і працювати. Молодий вчений там може на ці гроші винайняти житло і утримувати сім’ю. Зарплата ж випускника аспірантури в Україні – близька 8 тисяч гривень – такої можливості не дає.

Глибоко усвідомлюючи цю ситуацію, Академія вживає всіх можливих заходів для підтримки талановитої молоді. Кращі молоді науковці роблять наукові доповіді на засіданнях Президії НАН України і отримують індивідуальні ґранти на проведення досліджень. Ми всіляко заохочуємо нашу талановиту молодь брати участь у конкурсах для молодих дослідників, які проходять в Україні, у тому числі в Академії. Зокрема, у 2019 році 28 молодих вчених установ НАН України стали лауреатами премії Президента України для молодих учених, а 9 – лауреатами премії Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим в галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок. Молоді вчені-лауреати були премійовані в 17 та 9 наукових роботах відповідно. Четверо молодих вчених-докторів наук стали стипендіатами іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених. Також молоді вчені НАН України отримали 27 грантів Президента України для підтримки наукових досліджень. Обласні та міські державні адміністрації надали близько 70 стипендій та премій для молодих учених НАН України, зокрема 18 премій Київського міського голови за особливі досягнення молоді у розбудові столиці України – міста-героя Києва й 38 премій Львівської облдержадміністрації та обласної ради для працівників наукових установ і закладів вищої освіти Львівської області. В установах Академії близько 60 молодим науковцям призначено премії та стипендії імені видатних учених – колишніх співробітників цих установ.

Проведено чергові атестації та конкурси на заміщення поточних вакансій на здобуття стипендій Президента України та стипендії НАН України для молодих учених. За їх результатами з жовтня 2019 року стипендії Президента України та НАН України отримують 274 і 320 науковців НАН України відповідно. За ініціативи НАН Кабінет Міністрів України суттєво збільшив розмір стипендій Президента України для молодих вчених, який зараз складає три прожиткових мінімумів для працездатних осіб кожна, і з 1 грудня 2019 року становить 6306 гривень. Також постановою Президії НАН України з 1 січня 2020 року вдвічі збільшено розмір стипендій НАН України для молодих вчених до 3784 гривень.

У звітному році розпочато фінансування 103 кращих проектів науково-дослідних робіт молодих учених НАН України, що виконуватимуться впродовж 2019-2020 рр. Для цього у 2019 році було виділено 4,8 мільйони гривень.

Наведені факти свідчать про те, що, попри всі труднощі і проблеми, молоді науковці Академії мають значні наукові здобутки, і це дає надію, що за умови вирішення проблем наукової молоді негативні тенденції, спричинені від’їздом за кордон, не стануть незворотними, а наша наука збереже свій кадровий потенціал. На це всі наші сподівання. 

У грудні 2019 р. у зв’язку із завершенням терміну повноважень Ради молодих вчених НАН України, що функціонує при Президії НАН України, молоді дослідники сформували новий склад Ради. Обрано керівництво Ради, яке проявляє себе досить активно й комунікує з Президією, що є вкрай важливим. Це моє питання, бо я голова Комісії по роботі з науковою молоддю, і от ми з Радою знаходимо спільну мову. Перше, що я запропонував, було вже апробовано 2018-2019 року, але цей підхід до вирощування резерву кадрів треба ще дуже розширити: ми в Академії започаткували конкурсну програму на створення молодіжних дослідницьких лабораторій для молодих дослідницьких груп. Це група з 4-5 осіб, яка, написавши притомний запит, що вона хоче дослідити, після конкурсного відбору отримує мільйон гривень (на рік) під власне розпорядження. Проект розрахований на два роки. В очолюваному мною Інституті теоретичної фізики така група теж була, і це дуже позитивна практика. Молоді науковці змогли отримати гідну заробітну платню: мільйон гривень на 4-5 осіб у рік це немало! Це дозволило їм мати зарплатню часом вищу навіть, ніж у старших колег; це дозволило їм поїхати на конференції , на стажування десь попрацювати… Я отримав відгуки, що ця програма молодіжних дослідницьких лабораторій це саме те, що треба.  Ми закладали, щоби керівник групи мав досвід міжнародної співпраці (позицію постдока чи довготермінове стажування), аби за допомогою своїх наукових контактів залучав молодих колег до міжнародної співпраці. 

На розширення практики створення молодіжних дослідницьких лабораторій і груп ми покладаємо великі надії. Наразі працює 10 лабораторій і 12 груп на всю Академію. Цього року ми змогли профінансувати 22 мільйони гривень, це замало. Причому довелося «воювати» з директорами інститутів, де працюють ті молоді дослідники, бо вони намагалися, як то кажуть, накинути оком на ці кошти – я їх розумію, сам директор, знаю, як це, коли нема чим платити зарплатню працівникам і комуналку,  кожні 10 тисяч на рахунку… Поки що вдавалось відстояти програмні кошти для тих, кому вони були призначені: для молоді. Люди мали змогу переконатися, що підтримка талановитої наукової молоді в Україні можлива навіть за досить скрутних часів.  

Друге, що ми плануємо зробити, це зобов’язати дослідницькі інститути зробити кар’єрні ліфти – тобто просувати на керівні посади молодих талановитих людей, закріпити за ними певний резерв у керівництві інститутом. Є навіть відповідна постанова Президії НАН.

Ну і третє – наразі ми намагаємось використовувати всі можливості, щоб ініціювати безвідсоткову іпотеку для молодих науковців, чи хоча би зробити таку програму будівництва житла, де вони б сплачували лише 30%, (або 50%), а 70%, (або 50%) сплати взяла би на себе держава.

Молодим вченим України нещодавно зголосилася надавати підтримку закордонна наукова діаспора, мене це дуже тішить, бо це дуже важливо: щоби триматися на сучасному рівні досліджень, обов’язково треба співпрацювати чи принаймні комунікувати із закордоном. Але орієнтуватися лише на це не варто. Потрібно розраховувати в першу чергу на власні сили. Дуже добре, якщо допомога буде, та ми завжди повинні мати варіант поведінки на той випадок, коли не складеться з допомогою.

Маю надію, що всупереч сумним думкам, висловлених мною на початку обговорення питання про проблеми наукової молоді,  молоді дослідники будуть поповнювати лави працівників Академії і ми вистоїмо й переживемо ці скрутні часи.

Анатолій Глібович Загородній

голова Комісії по роботі з науковою молоддю НАН України

фізик-теоретик і організатор науки, академік Національної академії наук України, доктор фізико-математичних наук, професор, віце-президент НАН України, директор Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України.

Від редакції: цього тижня читайте інтерв’ю Анатолія Загороднього «Граніту науки», у якому він розповів про власний шлях у науці та своє бачення організації науки в Україні як кандидат на посаду наступного президента НАН України (за якого, як відомо, голосуватиме чинний президент академії Борис Патон).

Добавить комментарий