Чи позбудеться Україна плагіаторів у владі? Черговий крок деградації у сфері науки і освіти

Україна скрізь, де тільки можливо, декларує своє бажання і намір стати членом Європейського Союзу. Але для реалізації цього необхідно прийняти європейські цінності не на словах, а насправді в усіх аспектах суспільного життя. Перш за все, зазначене стосується освіти і науки, а також моралі та доброчесності в науковому середовищі. Новий законопроєкт щодо діяльності НАЗЯВО, прийнятий 2 листопада у першому читанні, відкидає українців від цієї мети ще далі – таку думку висловлює у нижченаведеній статті член-кореспондент Національної академії наук та екс-міністр промисловості України Валерій Леонідович Мазур, який протягом багатьох років привертає увагу суспільства до проблем, повʼязаних із поширенням недоброчесності в науці, зокрема за потурання Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Мета законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» №6197 полягає у намаганні помножити на нуль Постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду України від 13 жовтня 2021, якою скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року №1063-р про затвердження  нинішнього складу НАЗЯВО. Зовнішньо виглядає все нібито правомірно. Але обґрунтування необхідності прийняття цього закону та його основні положення не витримують критики. Корупційний присмак має пункт 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення», яким пропонується надати право Кабінету Міністрів України затвердити тимчасовий склад НАЗЯВО без проведення конкурсу, передбаченого Законом України «Про вищу освіту». Саме в цьому пункті, який порушує Конституцію України, прихована можливість маніпулювання тимчасовим складом НАЗЯВО.

Розʼясню свою точку зору. За змістом законопроєкту незрозуміло, у який спосіб, за чиєю пропозицією буде сформовано і затверджено тимчасовий склад НАЗЯВО. Хто буде рекомендувати кандидатури у тимчасовий склад НАЗЯВО – народні депутати чи члени Кабінету Міністрів, а може, антикорупційний орган чи секретаріат Президента України? У пункті 3 законопроєкту зазначено, що Кабінет Міністрів України «має право» затвердити тимчасовий склад НАЗЯВО, але не зобовʼязаний це робити. Тобто процедура затвердження цього тимчасового складу може затягнутися на невизначений термін.

Головне, щоб у тимчасовий склад НАЗЯВО не увійшли, не дай Боже, ті члени цього Агентства на чолі з С.М. Квітом, які були присутніми у його нинішньому протиправно обраному (за рішенням Верховного Суду) складі. Зазначена Постанова Верховного Суду виключає можливість цих осіб знову «пролізти» у НАЗЯВО. Але, безумовно, знайдуться особи, зацікавлені у тому, щоби нинішній склад і голова НАЗЯВО Сергій Квіт, які скомпрометували структуру присмаком корупції, знову туди потрапили.

Зупинюсь ще трохи на питаннях терміну функціонування «тимчасового складу» НАЗЯВО та припинення вже діючого конкурсу щодо обрання членів НАЗЯВО нового скликання і початку процедури проведення заново того ж самого конкурсу.

Імовірніше за все, ці два питання зʼявилися, аби після того, як цей законопроєкт стане Законом і набере чинності, продовжувати діяльність тимчасового складу НАЗЯВО безкінечно під різними приводами – оскільки строки функціонування тимчасового складу НАЗЯВО чітко не визначені. Такого висновку дійшли і юристи Головного управління Верховної Ради України (як вказано у експертному висновку на проєкт закону).

Небезпека, яку несе в собі запропонований законопроєкт, полягає в тому, що в разі проникнення в тимчасовий склад НАЗЯВО осіб, які були в скасованому Верховним судом складі НАЗЯВО, продовжиться деструктивна діяльність цього органу в напрямі очищення науково-освітянської сфери нашої держави від крадіїв інтелектуальної власності, плагіаторів, пройдисвітів, які шляхом обману, а нерідко і через корупційні змови отримали наукові ступені та вчені звання навіть докторів наук і професорів.

Кого я маю на увазі? Зокрема, Голову Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, про неспростовний плагіат в кандидатській і докторській дисертаціях якого інформувала суспільство професор Пархоменко Т.С. через засоби масової інформації, а також суперплагіаторку Катерину Кириленко, яка залишається доктором наук, професором і працює завідуючою кафедрою Київського національного(?!) університету культури і мистецтв, та інших подібних «професорів». Нагадую, що згідно з Експертним висновком Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, підписаного академіком Широковим В.А., текст дисертації Кириленко К.М. містить 696 різних за типом помилок (!) і що в дисертації виявлено 142 фрагменти запозичень, скопійованих з праць інших авторів. А загальний обсяг запозичень (тобто плагіату) становить приблизно 26% тексту. Про яку доброчесність в науці можна згадувати, якщо в українському «національному» університеті працюють такі доктори наук, а НАЗЯВО під керівництвом С.М. Квіта не реагує? Як не реагувало і Міністерство освіти і науки України. Тепер, коли цей склад НАЗЯВО на чолі з С.М. Квітом Верховний Суд України відправив у небуття, Комітет Верховної Ради України на чолі з Сергієм Бабаком намагається через прийняття ексклюзивного законопроєкту без громадського обговорення реанімувати Квіта С.М., що надійно скомпрометував себе, та інших членів неправомірно обраного складу НАЗЯВО. Хіба в цьому немає присмаку корупції? На мій погляд, цей «присмак» зашкалює.

Задайте питання громадянам України – чи згодні вони віддати своїх дітей або онуків на навчання професорці Катерині Кириленко чи подібному їй «доктору наук»? У відповідях, упевнений, почуємо багато цікавого.

Але названим особам, як у тому прислівʼї (російською): «Ему хоть плюй в глаза, а он говорит: божья роса». Сергію Бабаку і прихильникам скасованого Верховним Судом України складу НАЗЯВО на чолі з Квітом С.М., схоже, поталанило, якщо це не був далекоглядний, хитро запланований сценарій. Нинішній, протиправно призначений склад НАЗЯВО закінчив свою каденцію і декілька місяців тому був оголошений конкурс на обрання членів нового складу НАЗЯВО. Стало очевидним, що ніхто з попереднього складу цього державного органу вибраним не буде. Для Бабака С.В., Квіта С.М. та інших функціонерів біля науки цей сценарій, звісно, неприйнятний. Тому оголошення результатів конкурсу щодо вибору членів нового складу НАЗЯВО все відкладали. Тепер зрозуміло, чому: шукали вихід із зазначеної складної ситуації. І знайшли – треба прийняти Закон, який нівелює постанову Верховного Суду та надасть можливість перевіреним особам знову стати членами НАЗЯВО. Навіть без конкурсів, виборів, а значно простіше – розпорядженням Кабінету Міністрів України. Красива комбінація, чи не так? Професійно зроблено. На рівні кращих зразків корупційної творчості, якщо можна так висловитись. А задача Бабака С.В. полягала вже у протягуванні законопроєкту через Верховну Раду.

Безумовно, для нього ситуація критична. В разі, якщо НАЗЯВО прийме рішення, що в обох дисертаціях Бабака дійсно є неспростовний плагіат, що вельми вірогідно, зважаючи на факти, які наведені у статтях Т.С. Пархоменко «Радник Зеленського з освіти, який назвав «реальною» зарплатню вчителя в $4000 — плагіатор» і «Академическая доброчестность в обществе двоемыслия», він буде вимушений залишити посаду голови Комітету Верховної Ради і навіть карʼєру народного депутата України. Такі правила діють в Європейському Союзі, де плагіаторів (крадіїв чужих наукових текстів, чужої інтелектуальної власності) після оприлюднення їх «досягнень» негайно відправляють у відставку. «Слугам народу» в Україні також не потрібні особи, які ганьблять їх партію і фракцію у Верховній Раді.

 Відомо, що Бабак С.В. захищав докторську дисертацію у спеціалізованій вченій раді Інституту технічної теплофізики НАН України. Може здатися, що і Національна академія наук не веде боротьбу за доброчесність в науці, якщо у докторській дисертації, що захищена у вченій раді академічного інституту, виявлений плагіат – та це помилковий висновок по відношенню до НАН України. Можливо, членів спеціалізованої вченої ради дисертант увів в оману, стверджуючи, що в його роботі і публікаціях представлені виключно власні наукові результати, а члени вченої ради йому повірили і проголосували «за». Хоча що стосується офіційних опонентів, наукового керівника (з кандидатської  С.Бабака) і наукового консультанта (з його ж докторської), то вони точно виконали свої обов’язки незадовільно.

Стверджую, що академіки, члени-кореспонденти, усі науковці Національної академії наук вкрай негативно ставляться до недоброчесності в науці, до плагіаторів і не мають намірів плодити лжедокторів наук. Такої позиції дотримується і Президент НАН України Загородній Анатолій Глібович. Я впевнений, що за його дорученням буде проведено ретельну експертизу щодо наявності плагіату в докторській дисертації С.В. Бабака. В разі підтвердження таких фактів спеціалізована вчена рада Інституту технічної теплофізики скасує помилково присуджений С.В. Бабаку ступінь доктора наук. Національна академія наук має залишатися кристально чистою, взірцем чесності й високої моралі. Академічна спільнота не дозволить, щоб її ряди ганьбили своєю присутністю крадії  чужих наукових результатів, плагіатори, всілякі прилипали до науки. До речі, раніше НАН України делегувала двох представників до Нацагентства. Тобто сама приймала рішення, хто з її лав буде представляти Національну академію наук в НАЗЯВО. І це рішення було остаточним. На даний момент рішення за нею немає, тому що академіків, членів-кореспондентів на предмет чи достойні вони бути членами НАЗЯВО — вдумайтесь! — оцінюють люди, які не тільки не є академіками, а навіть без закінченої вищої освіти (представники від студентів). У Конкурсній комісії є лише один представник від НАН України, але він нічого не вирішує. Зменшилась і гарантована кількість представників НАН України з двох до одного в НАЗЯВО.

Я особисто вважаю доцільним у звʼязку з оприлюдненою інформацією щодо виявленого неспростовного академічного плагіату в двох дисертаціях Сергія Бабака відсторонити його від посади Голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України на період розслідування цієї справи. Виконання обовʼязків Голови Комітету покласти на першого заступника Голови та звернутися до Президента Національної академії наук України щодо проведення експертизи дисертації Сергія Бабака на предмет наявності академічного плагіату Українським мовно-інформативним фондом НАН України, який має досвід виконання таких експертиз. На мій погляд, з такою ініціативою мав би виступити сам Сергій Бабак. Але чомусь він цього не робить. Замовчувати ситуацію не можна. Треба поставити всі крапки над «і».

Підкреслюю, що Сергій Бабак кревно зацікавлений у збереженні відстороненого Верховним Судом складу НАЗЯВО. Адже цей склад гарантує недоторканність його наукових ступенів і дисертацій, про плагіат в яких писалось неодноразово. Українською федерацією вчених ще у грудні 2020 року було подано офіційну заяву до НАЗЯВО із вимогою позбавити цього плагіатора наукових ступенів. Відповідного листа було надіслано і виконуючому на той час обов’язки Міністра освіти і науки України С.М. Шкарлету. Після отримання цієї нашої заяви НАЗЯВО відмовилось розглядати заяви про плагіат взагалі, тобто відмовилося від виконання свого обов’язку, прямо прописаного в Законі України «Про вищу освіту». А Шкарлет С.М. на офіційні листи ВГО «Українська федерація вчених» просто не відповідає. Корупція це чи ні, хай вирішують читачі «Граніту науки» та в цілому громадяни України. Варто, щоб на це звернули увагу і державні органи, які відповідають за боротьбу із корупцією.

Припускаю, що перша і дуже важлива причина того, що члени екс-команди вчепилися в посади у НАЗЯВО – меркантильна. Ну де Ви у сфері вищої освіти та науки взагалі побачите такі захмарні зарплати, як у НАЗЯВО, та ще й з можливостями додаткового чималого заробітку? Я не звик рахувати чужі гроші, але схоже, що Квіт С.М. за один рік став мільйонером, судячи з суми отриманих в НАЗЯВО виплат.

Згідно зі штатним розписом на 2020 рік тарифний розряд Голови НАЗЯВО 25-й, що становить 9480 грн. У заступників, яких у С.М. Квіта було 5 (натепер 6), розряд 25 мінус 5 %, що дорівнює 9006 грн. Голові та його заступникам встановлено коефіцієнт 6. Посадові оклади з урахуванням коефіцієнта підвищення: Голова – 56 880 грн., заступники – по 54 036 грн.  Доплати: Голові за науковий ступінь – 14 220 грн, за вчене звання – 18 770 грн, надбавка за вислугу років – 17 064 грн. Таким чином, місячна зарплата Голові НАЗЯВО у 2020 році складала 106 934 грн. За рік Квіт С.М. за основним місцем роботи отримав 1 283 208 грн. А ще на умовах сумісництва викладав у закладах вищої освіти. У пʼяти заступників з доплатами (4 доктори наук, професори; 1 кандидат наук, доцент) і надбавками місячна зарплата становила 440 934 грн.

Голова секретаріату НАЗЯВО Михайло Винницький має тарифний розряд 22 і коефіцієнт 5, що дає йому місячну зарплату 42 670 грн. Втім, ані за наукову ступінь, ані за вчене звання доплат немає, що викликає подив: адже пан Винницький скрізь наголошує, що він має ступінь доктора філософії (кандидата наук). Й скрізь пише про себе, що він доктор економічної соціології (PhD). Але його дипломів, схоже, ніхто не бачив. Зате Винницький отримує надбавку за вислугу років у розмірі 8 534 грн. Його заступники (на 2020 рік було 2) мають тарифний розряд 21, ставка за яким дорівнює 8 093 грн. Але коефіцієнт 5 збільшує їхню місячну зарплату до 40 465 грн. Доплат і надбавок не мали. Найпоширенішим у працівників секретаріату є 12-титарифний розряд (провідні фахівці)  і становить 4456, але коефіцієнт 3 збільшує їхню зарплату до 13 368 грн на місяць. Це без доплат і надбавок.

Окрім зарплат, що фінансуються з держбюджету, члени НАЗЯВО і працівники секретаріату отримують премії за комерційну діяльність, а саме – близько 15% суми, отриманої за акредитацію кожної освітньої програми, залишається в НАЗЯВО.

Члени НАЗЯВО, зокрема й ті, що працюють у штаті, і секретаріату мають право виступати експертами з акредитацій численних освітніх і науково-освітніх програм. Оплата експерта за три дні роботи орієнтовно становить від 8 до 10 тис. грн. Уточнити викладену інформацію можна в Інтернеті.

В газеті «Світ», № 29–30, серпень 2021 р. опубліковано інтервʼю екс-голови НАЗЯВО Сергія Квіта «Вважаю наш проект надзвичайно успішним», в якому він стверджує, що під його керівництвом НАЗЯВО досягло видатних результатів у сфері забезпечення якості вищої освіти та академічної доброчесності, у співпраці з міжнародними організаціями цієї спеціалізації, у запровадженні процесу акредитації тощо. В цьому інтервʼю йде мова, що нібито «українське законодавство за останні роки суттєво просунулося у питанні визначення плагіату»… Знаєте, щоб стверджувати, що діяльність НАЗЯВО під його керівництвом була надзвичайно успішною, треба як кажуть в народі «у сірка позичити очі» (вибачте за відвертість). Про які успіхи Квіт розповідає? Він каже, що «до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти України ніколи не було претензій щодо корупції чи намагань створити якість тіньової схеми». А те, що за всю каденцію Квіта НАЗЯВО під його головуванням не скасувало ні з одного плагіатора незаконно присуджену наукову ступінь доктора наук! Хіба це не корупція? Чи хтось вважає, що НАЗЯВО кришувало плагіаторів «за спасибі»?

Прикладом  кришування плагіаторів у самому НАЗЯВО зразка 2018-2021 років є відбілювання С.Квітом свого заступника А.Бутенка та іншого члена Нацагентства О.Длугопольського, про плагіат яких йшлося у статті Т.Пархоменко «Совість вищої освіти»: як плагіаторів найняли забезпечувати якість науки». То хіба ці особи будуть вести боротьбу з плагіаторами, якщо у самих «рильце в пушку»?

Кабінет Міністрів України прийняв підготовлену НАЗЯВО і Міністерством освіти і науки Постанову від 26 серпня 2021 р. № 897 «Про затвердження Порядку скасування рішення про присудження ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації». Тобто порядок про те, як скасовувати дипломи про вищу освіту під гаслом «Відіграємося на бакалаврах і магістрах». А підготовити Порядок скасування дипломів кандидатів і докторів наук за плагіат за три роки НАЗЯВО під головуванням Сергія Квіта не спромоглося. Чому, як Ви вважаєте? А тому, що ті, хто кришує плагіаторів, намагаються протягнути в Порядку пункт про строк давності – пʼять років. Пройшло пʼять років, науковий ступінь не скасували – плагіатор-крадій залишається доктором наук, професором назавжди. Чи це не корупція?

Ще раз підкреслюю, що НАЗЯВО протягом трьох років після того, як його очолив Квіт зі своїми посіпаками, фактично кришує плагіаторів, ухиляючись від позбавлення наукових ступенів крадіїв чужої інтелектуальної власності під штучно створеним приводом відсутності затвердженого Порядку присудження і скасування наукових ступенів. НАЗЯВО за увесь термін існування НАЗЯВО не позбавило наукового ступеню ні одного плагіатора, хоча саме для вирішення цієї проблеми в освіті і науці було створено. Цікаво відзначити, що при штаті НАЗЯВО близько 67 чоловік відділ академічної доброчесності налічує усього 2 особи. Ці цифри наочно свідчать яке місце у діяльності НАЗЯВО займає академічна доброчесність. Фактично цієї теми в роботі НАЗЯВО немає.

По-друге. Кримінально-корупційний аспект в питанні, що розглядається. Керівники НАЗЯВО розробили і запровадили схему (з ознаками корупції)  вимагання грошей з університетів, інших вищих навчальних закладів і навіть інститутів НАН України під приводом проведення «акредитації» чого завгодно (освітніх програм, спеціалізованих вчених рад, оцінювання рівня кваліфікації (компетенції) професорсько-викладацького складу кафедр, запровадження аспірантури тощо).

Фактично, відбувається рекет української освіти і науки, запроваджений і побудований НАЗЯВО за принципом мережевого маркетингу. Українське ноу-хау за авторством НАЗЯВО. Відмовитися від «акредитації» університети і інститути НАН України не можуть, бо в разі відмови від оплати рекет-акредитації будуть позбавлені права виконувати свої освітні і наукові функції. В результаті бюджетні кошти, виділені на розвиток освіти і науки, перекачуються в кишені чиновників НАЗЯВО.

Чиновники НАЗЯВО не тільки отримують зарплату із бюджету держави. За ту ж саму (!) роботу їм платять ще й заклади вищої освіти. За «акредитацію», наприклад однієї програми навчання аспірантів, університет чи наукова установа мають заплатити НАЗЯВО 60 тис. грн. При виконанні планових приблизно 800 різних «акредитацій» в рік сума близько 100 мільйонів грн., надійде на рахунки НАЗЯВО, а можливо й на інші рахунки. І це заслуговує на увагу компетентних органів. Бо це, на мій погляд, брудні кошти. Такого ніколи не було за усі часи існування НАН України і вищої школи в Україні. При цьому жодним чином на підвищення якості вищої освіти та підготовки аспірантів «акредитації» не впливають. Навпаки –  її суттєво знижують через різке збільшення вигаданих Нацагентством паперів. На заповнення «довідок про довідки» професори і доценти змушені витрачати час замість роботи зі студентами чи аспірантами.

Ні в якому разі неприпустимо введення в дію розроблених НАЗЯВО проєктів Порядку присудження наукових ступенів і Положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад, згідно з якими пошукувач наукового ступеня після набрання певної кількості публікацій (за плату у валюті) буде вимушений заплатити ще й спеціалізованій вченій раді за організацію захисту дисертації від 50 до 120 тисяч грн. Вочевидь, що такі фінансові витрати не під силу більшості здобувачів наукових ступенів. Якщо ж ці суми за кожен захист будуть змушені виплачувати університет чи наукова установа, то це призведе до зупинки захистів взагалі. Оскільки ці сотні тисяч на додачу до сотень тисяч за акредитацію призведуть до фінансового колапсу цих установ. В результаті зазначена ініціатива НАЗЯВО відібʼє бажання у молоді навіть приступати до роботи над дисертаціями. Це глумління і знущання над аспірантами і молодими науковцями, у яких заробітна плата складає менше 10 тисяч гривень на місяць, над здобувачами наукових ступенів, над наукою і освітою в Україні.

Сергій Квіт в інтервʼю підкреслив, що в системі вищої освіти діє понад 1200 закладів вищої освіти і близько 40 000 освітніх програм. То про які суми йде мова, якщо за одну акредитацію треба заплатити приблизно 60 тисяч гривень? Хай громадяни України, платники податків порахують скільки «заробляє» НАЗЯВО.

Квіт не згадав ще про атестацію науково-освітніх програм, наприклад з підготовки аспірантів в інститутах НАН України. Тут взагалі справа доходить до маразму, коли в академічний інститут, в якому академіки, науковці вищої кваліфікації виконують дослідження і розробки світового рівня, приїжджають провести акредитацію випадкові «експерти», включаючи «зелену» молодь, навіть представники студентства, аспіранти, щоб атестувати академіків.

Було б смішно, якби не було так сумно. Але 60 тисяч гривень будь-який академічний інститут зобовʼязаний перерахувати НАЗЯВО. Інакше це агентство не дозволить інституту мати аспірантуру. Це абсурд, бо насправді наші інститути світового рівня, на кшталт Інституту технічної механіки у Дніпрі, НАЗЯВО мало би просити вести якомога більше аспірантів!

Крім меркантильної є ще один аспект — геополітично-ідеологічний — негативної і навіть небезпечної для нашої держави діяльності НАЗЯВО.

У кадровому складі НАЗЯВО та і МОН України привертає увагу надмірно велика чисельність осіб, які пройшли вишкіл у різних структурах Польщі. Виникає питання: а чому так? І чи пов’язаний з цим факт збільшення кількості громадян України, які здобували вищу освіту у польських університетах з 33,37 тисяч у 2016-2017 роках до 38,5 тисяч у 2020-2021 роках? Тобто за каденцією членів НАЗЯВО, відібраних у 2018 році, кількість українських студентів у Польщі збільшилася на 5 тисяч. І це при тому, що ніколи польська наука не була взірцем для української. Українці складають більше половини усіх іноземців, котрі навчаються в університетах Польщі. За даними аналітичного центру Cedos, українське студентство є стратегічно важливим для Польщі, оскільки складає 55% від усього іноземного студентства. З огляду на те, що більшість з них платить зі своєї кишені і за навчання, і за проживання, а польська молодь виїжджає за вищою освітою в інші країни ЄС, польські заклади будуть і надалі проводити активну рекрутацію в Україні, щоб втримати або навіть наростити її обсяги. Гвалтування, якого останніми роками зазнали українські освіта і наука, та фактично рекетирська діяльність НАЗЯВО, яке замість боротьби з академічним плагіатом, без чого неможна говорити про якість вищої освіти, переймалося зароблянням для себе коштів, — усе це сприяє знищенню конкурентноздатності українських ВИШів, спонукає все більшу кількість випускників українських шкіл виїздити за кордон і поповнювати ряди студентів польських університеті. Тому час ставити запитання перед Службою безпеки України та РНБО про наслідки діяльності протиправно призначеного складу НАЗЯВО, а не пропонувати пролонгацію їхніх повноважень та адміністративну амністію. Адже у значній своїй частині кадровий склад НАЗЯВО, повноваження якого припинив Верховний Суд України — це лише одне з щупалець спруту, який присмоктався до української вищої освіти і науки. Це геополітичний аспект проблеми, що розглядається. Це диверсія проти національних інтересів України.

А щодо морального обличчя Сергія Квіта, то я утримаюсь від коментарів. Але є публікації, в яких стверджується, що він у своїй докторській дисертації не виконав умови відносно необхідного обʼєму дисертації і хитрував, збільшуючи параметри сторінок тексту. А також наводив у якості публікацій з докторської дисертації статті, які було надруковано ще з кандидатської.

Оцінку С.М. Квіту надав і колектив Києво-Могилянської академії, який не побажав бачити Квіта своїм ректором. На виборах ректора довіру йому не виказали.

Верховна Рада України 02.11.2021р. проголосувала позитивно за законопроєкт №6197. Тепер залишилася тільки надія на Президента України, що він прислухається до висловлених зауважень і не підпише Закон. А якщо Президент підпише цей Закон, то залишається сподіватись тільки на те, що Кабінет Міністрів України не призначить до тимчасового складу НАЗЯВО С.М.Квіта і його ганебну камарілью, перебування яких в НАЗЯВО було визнано Верховним Судом України протиправним. Взагалі я впевнений, що народ України мудрий. Ця піна в освіті і науці України піде у небуття рано чи пізно. У цій сфері є здорове ядро. Це Національна академія наук України, потужні університети, наукові школи тощо. А коросту на тілі науки у вигляді плагіаторів і плагіаторства буде вилікувано. Інакше не може бути, бо на карту поставлені національні інтереси українського народу.

Відомості про автора:

Мазур Валерій Леонідович, вчений-матеріалознавець, головний науковий співробітник Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України (з 2000 року), доктор технічних наук (1983), професор (1990), член-кореспондент НАН України (1997). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1988). Лауреат Державної премії у галузі науки і техніки України (2000), Премії Ради Міністрів СРСР (1990), премії НАН України імені З.І. Некрасова. Нагороджений Почесною відзнакою Президента України (1996), Орденами Ярослава Мудрого V ступеня (2010), «За заслуги» ІІ ступеня (2014) та І ступеня (2020). Міністр промисловості України у 1995-1997 рр. Автор 23 монографій, більше ніж 400 статей, 160 винаходів. Підготував 4 доктори наук і більше ніж 15 кандидатів наук. Веде активну суспільну деятельность в напрямі підвищення якості вищої освіти в Україні та збереження науково-промислового потенціалу держави.

Читайте також статтю доктора філософських наук, професорки Тетяни Сергіївни Пархоменко «НАЗЯВО вмерло. Хай живе НАЗЯВО?»


Больше на Granite of science

Подпишитесь, чтобы получать последние записи по электронной почте.

Добавить комментарий

Мысль на тему “Чи позбудеться Україна плагіаторів у владі? Черговий крок деградації у сфері науки і освіти”

Больше на Granite of science

Оформите подписку, чтобы продолжить чтение и получить доступ к полному архиву.

Читать дальше